Кожна друга дитина в Україні не хоче дистанційно навчатися

від | Гру 1, 2021 | Новини

Кожна друга дитина ніколи не хотіла би повертатись до дистанційного навчання, а 80% дітей відчувають вплив пандемії на власне життя. Третина опитаних почали займатися спортом або збільшили його присутність у своєму житті. Такими були результати соціально-антропологічного дослідження проєкту «Діти Covid-19» щодо того, як пандемія вплинула на життя дітей в Україні.

Кожна десята дитина описує свій емоційний стан під час карантину як пригнічений, а кожна сьома каже про піднесений. Більшість респондентів (74%) оцінюють свій емоційний стан нейтрально. Водночас більшість дітей зазначила, що одержувала підтримку від батьків та лише 1,5% отримували підтримку з боку вчителів.

Дистанційне навчання та екранний час

Кожна друга дитина не хотіла б дистанційно навчатися. 27% розглядають онлайн як додатковий спосіб навчання, а 11,5% – як основний, 8,2% говорять про додатковий регулярний спосіб навчання.

Показники опитування підтверджують значний приріст користування смартфонами, комп’ютерами, планшетами тощо. Гаджети – інструмент для навчання та спілкування з друзями під час карантину. Крім того, майже половина опитаних обрали гру або перегляд «цікавого» на телефоні як спосіб проведення вільного часу, а 28% — читання, що здебільшого також відбувається з екранів.

Цілком зрозуміло, що перехід в онлайн-режим вплинув не тільки на шкільні предмети, а й на додаткові заняття з репетиторами та додаткові хобі. Все здійснювалося в програмі Zoom, саме тому більшості доводилося зранку і до самого вечора сидіти біля екрану:

«Спочатку я займалась танцями, вокалом, усе це було офлайн, я ходила туди, навіть звикла, після школи зразу їхала на англійську (…). Потім наша вчителька англійської сама придумала, що ми будемо займатись онлайн. І кількість моїх годин у зумі, сидячи на стільці, стала ще більшою. І це було складно. Танці теж перейшли в онлайн, я зрозуміла, що мені не дозволяє моя кімната займатись, адже я розумію, що тут бракує місця. І тому ми з мамою вирішили, що немає сенсу займатись онлайн, і я займалась одна. Вокал узагалі скасувався повністю, я займалася сама. Саме завдяки карантину з’явилася корейська мова, вона стала онлайн, хоча раніше була тільки в Києві. Я почала вивчати корейську мову і ще більше сидіти на стільці», – розповідає 15-річна Оксана з Харкова.

Перебуваючи вдома на карантині, діти відчували достатню свободу в користуванні цифровими пристроями та інтернетом. Батьки лише частково контролювали розподіл часу з гаджетами, але не контент, який переглядають діти. Здебільшого стосунки дітей із батьками стосовно користування гаджетами та інтернетом будуються на довірі та невтручанні в особистий простір дітей.

Брак спілкування та час на дозвілля

Саме брак живого спілкування з близькими друзями та обмеження під час жорсткого карантину викликали найбільшу тривогу і засмучували дітей. Для спілкування з близькими друзями дітям необхідна фізична присутність навіть за умови щоденного онлайн-спілкування.

Але насправді віртуальний спосіб спілкування був запроваджений ще до пандемії. Практично кожен клас мав створену групу у Viber, де була можливість спілкуватися із вчителем. До того ж існувала додаткова версія цієї групи, але вже без учителя, де продовжувалося шкільне життя:

«У тому чаті, де не було вчительки, обмінювались інформацією про уроки і все. Хтось на уроці міг написати що робиться, чи почався вже урок, чи «Про що вона взагалі каже?», «Нам щось задавали?», «Скиньте сюди д/з». Такого спілкування, як у школі на перерві, коли ми просто говоримо на якісь теми, не було. Ми говорили тільки на шкільні теми», – говорить 15-річна Аліна з Одеси.

Щодо вільного часу, то майже третина дітей (28,1%) обирає читання як дозвілля наодинці, ігри (44,2%) — на першому місці, потім фільми та аніме (36,5%). Спорт (23,7%) та малювання (23%) завершують п‘ятірку найпопулярніших видів дозвілля.

За результатами національного опитування діти частіше проводили час із батьками, і така тісна взаємодія переважно була дітям до вподоби.

Звичайно, пандемія вплинула на дітей, більшість (40%) зізнались у тому, що стали більше спати на карантині, а 37,1% – стали займатися додатковими хобі. Зокрема, позитивний вплив пандемії можна простежити на занятті спортом. Якщо у 36% дітей спортивні звички не змінилися, то 38,5% опитаних почали займатися спортом або збільшили його присутність у своєму житті. Спорт також був спільним заняттям із батьками для 11% опитаних.

Проєкт «Діти Covid-19» має на меті визначити, як змінюються щоденні практики дитинства під впливом COVID-19 в українських містах. Майже пів року дослідниці проєкту плідно та ґрунтовно працювали над тим, щоби зібрати та проаналізувати історії від дітей та підлітків України про досвід життя, навчання, відпочинку під час пандемії та вплив карантину на їхні побут, звички та настрій.

Фото Julia M Cameron: Pexels

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!