«Покоївка». Серіал про бідність та домашнє насильство

від | Жов 18, 2021 | Фемкульт, Серіали

Новий серіал Netflix «Покоївка» (Maid) починається з того, як 25-річна Алекс (Марґарет Кволлі), яка мріє стати письменницею, разом із дворічною донькою Медді тікає від свого бойфренда Шона (Нік Робінсон), який щойно пробив діру у стіні над її головою. Вони вперше стають безхатьками, та не востаннє. Алекс починає боротьбу за себе.

 

Вона не може знайти підтримку ані у матері Поли (Енді Макдавелл) з недіагностованим біполярним розладом, яка мешкає з новим партнером, ані в новій сім’ї батька, через те, що згадує історію насильства у власному дитинстві.

Алекс стикається з тим, що Шон намагається позбавити її опіки над дитиною, попри його алкоголізм та зловживання наркотиками. Вона не знаходить жодної людини, яка буде свідчити на її користь у суді, потрапляє в аварію та знову і знову залишається без даху над головою. На екрані ми бачимо поточний підрахунок коштів на картці Алекс, які швидко зникають.

Алекс потрапляє до притулку для жінок, влаштовується на роботу прибиральницею та намагається знайти краще життя для себе та доньки.

Перебуваючи у скруті, лабіринті виснажливих ситуацій, намагаючись заробити гроші на життя, жінка часом не може віднайти «правильне» чи то хороше рішення. Алекс доводиться покладатися на ненадійну та хаотичну матір, залишаючи на неї дитину, повернутися до трейлера залежного та аб’юзивного бойфренда.

«Покоївка» – це десять зворушливих серій, сплетених із суцільних тригерів.

В основі серіалу мемуари Стефані Ленд «Покоївка: важка праця, низька оплата праці та воля матері вижити» (Maid: Hard Work, Low Pay, and A Mother’s Will to Survive), що вийшли у 2019 році та потрапили до списку бестселерів The New York Times. Стефані Ленд розповідає про те, як вона мила унітази та заробляла 9 доларів на годину, аби забезпечити свою доньку та себе.

Ленд вела переговори з десятком продюсерських компаній щодо екранізації, проте жодна розмова не закінчилася угодою. «Багато хто пропонував зняти фільм, зробити справжню адаптацію книжки, та мені це просто не подобалося, – каже Ленд. – Я ніби постійно чула голос хлопця з трейлера фільму: «Одна біла жінка поринула в бідність і як вона вибралася з цього». Для мене це був найгірший сценарій».

Під час зустрічі з телевізійним сценаристом, режисером та шоуранером Джоном Веллсом («Швидка допомога», «Третя зміна», «Західне крило», «Безсоромні») та Марго Роббі (акторка має власну продюсерську компанію Lucky Chap) Ленд сподобалося те, що вона почула. Продюсери запропонували вигадати історію на основі її книжки, а не повністю її екранізувати.

«Найбільша стигма, якій протистоять бідні люди, це те, що нібито самі винні у злиднях, що так легко просто піти й отримати кращу роботу. Це не так. Ми закликаємо людей просто вибратися зі скрути, піти влаштуватися на роботу, отримати краще житло. Облиш його. Не повертайся. Серіал дійсно показує, наскільки це важко та наскільки це неможливо. Я маю на увазі, звичайно, що шоу має щасливий кінець, тому що шоу слідувало за моєю історією переїзду до Мізули. Але дійсно важко знайти ресурси та емоційну здатність зробити щось подібне», – говорить Ленд.

Проте центральною темою серіалу є не тільки бідність, а й домашнє насильство. Алекс зазнає його від Шона та протягом серіалу глядач дізнається, що жертвою була і її мати, та знайомиться з працівницею з притулку для жінок й однією з його мешканок.

Тема гендерно зумовленого насильства над жінками не вперше з’являється у телевізійних шоу. До прикладу, у хіті HBO «Маленька велика брехня» розкриває тему аб’юзивних стосунків Селести (Ніколь Кідман) та Перрі Райта (Олександр Скарсгард), які здаються друзям ідеальною парою.

Та у «Покоївці» підсвічується багато важливих питань навіть між рядків. Від того, що закон не завжди може бути на боці жінки, яка у скруті не знає, як їй побудувати свій захист, до відповідей на запитання «Чому вона не пішла?» та «Чому вона повернулася?». Та навіть розкриває тему знецінення власних проблем, коли мова йде не про фізичне, а психологічне насильство. Коли Алекс пропонують житло у притулку для жінок, вона вагається, вважаючи, що це потрібно тим, хто дійсно зазнав насильства, а її ситуація не така, що потребує невідкладної допомоги.

Якщо ви хочете допомогти жінкам, які потрапили до скрути в Україні, зверніть увагу на організацію «Жінка для жінки». Якщо ви потребуєте підтримки та допомоги, зателефонуйте на гарячу лінію з попередження домашнього насильства – 116 123.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!