«Я біжу для тебе». Як жінки підтримують одна одну в боротьбі з раком

від | Вер 29, 2021 | Її історія, Дівчина говорить

Марина Лобановська пройшла лікування від раку молочної залози, але днями в неї підтвердився рецидив. Зараз лікарі шукають нову тактику. Її подруга Надія Жигалова ініціювала забіг Race for the Cure у Житомирі на підтримку Марії.

Race for the Cure – міжнародний благодійний пробіг, присвячений проблемі раку молочної залози. Щороку в ньому беруть участь понад мільйон людей у всьому світі. Пробіг проходить  від 26 вересня до 10 жовтня.

В Україні забіг організовує фонд підтримки дорослих онкопацієнтів Inspiration Family за сприяння головного організатора Think Pink Europe, що об’єднує громадські організації, клініки та групи підтримки пацієнтів у всій Європі. Український забіг – це ще й можливість зібрати кошти на запуск проєкту «‎Рівний консультант» та відкриття кабінету підтримки на базі Національного інституту раку.

«Я біжу для тебе». Як жінки підтримують одна одну в боротьбі з раком, The Devochki

Марина Лобановська, менеджерка
Діагноз: рак молочної залози Her2+, стадія II-B

Уперше про діагноз рак молочної залози я дізналась у січні минулого року. В мене був показник HER 2 neu, що означає ступінь високої агресивності. Перші дії — це пошук «свого» лікаря, якого я знайшла, і ми досі поруч. Це Анна Хмель, онкологиня та хіміотерапевтка.

За півтора року я пройшла операцію з видалення правої молочної залози, вісім курсів хіміотерапії та 13 таргетної, опромінення. Та, на жаль, рак причепився серьезно. В мене майже одразу стався рецидив.

Було надзвичайно важко. Я боялася дивитися в очі своїй маленькій донечці, одразу плакала. Коли моя подруга мене підстригла, я приїхала додому і подивилася у дзеркало. Мене розривало зсередини. Було страшно, бо не знала, як показати доньці себе нову. У той день вона підійшла до мене, погладила по голові і сказала: «Мамочко, ти все одно найкрасивіша, я так тебе люблю». Вона в мене дуже розумна і надзвичайна дівчинка.

Я така проактивна, що довго «вмирати» не стала. У мене була підтримка рідних, друзів, колег, які вірили в мене, а ще неймовірна жага до життя. Тому я зібралася і почала лікування на позитиві.

Не переймалася, що буду жити без однієї груді. Звичайно, мені було сумно. Пам’ятаю, як перед операцією сиділа на балконі й плакала. Я подякувала, що вона була зі мною 28 років, що допомогла вигодувати Нонну.

Я люблю своє тіло і вдячна, що ми стільки разом пройшли. Після операції воно не стало менш сексуальним. Уся жіночність всередині, вона в енергії. Моє тіло справжнє. Зараз я бігаю, ходжу в зал і роблю його ще красивішим і здоровішим.

Під час мого лікування я іноді стикалася зі стереотипними поглядами. Наприклад, чому я посміхаюся, нормально виглядаю чи шуткую про рак.

За хештегами в інстаграмі чи у гуглі я шукала спільноти жінок, які пройшли лікування та перебувають у ремісії. Ці історії надихають. Ми настільки усі близькі, що не соромно написати одна одній, поговорити чи запитати щось. Такі спільноти дають надію, формують віру в успіх.

Цьогоріч головна мета Race for the Cure — зібрати кошти на запуск проєкту «Рівний консультант», що стане емоційною та психологічною підтримкою для жінок, які живуть із раком грудей. Це надзвичайно важлива тема, багато жінок не знають, як їм жити з хворобою. Їм, як і мені, страшно. Емоційний стан дуже важливий на всіх етапах лікування, тому цей проєкт є таким необхідним.

Я теж планую пробігти дистанцію Race for the Cure і присвятити його собі. Бо так хочу пробігти цей рецидив!

Коли рідні дізналися про діагноз, усім було страшно. І це нормально. Вони підтримували мене тим, що постійно були поруч, це надавало мені сил. У мене неймовірні колеги, я їх обожнюю! Для мене це велика родина, яка ніколи не залишить на самоті з проблемою. Для мене важливо, що багато людей вірять у мене. Стільки любові, турботи, тепла, що це заряджає на життя.

Надя — моя людина, моя душа, моя підтримка. Вона все знає, відчуває мене та дає мені сил.

«Я біжу для тебе». Як жінки підтримують одна одну в боротьбі з раком, The Devochki

Надія Жигалова, педіатриня й подруга Марини.
Організовує забіг Race for the Cure у Житомирі

З Машею ми познайомились у 2018 році. Тоді я лікувала її доньку Нонну, що захворіла на ГРВІ. Маша одразу мені сподобалась, із нею було легко спілкуватись і співпрацювати. Я одразу помітила неймовірний вогник в її очах.

Через два роки після нашого знайомства я дізналася, що у Маші рак, і була шокована. Вона сяяла, і здавалось, що зовсім не засмучена. Я запропонувала їй свою допомогу й одразу почала шукати контакти клінік, що проводять клінічні дослідження. Мені дуже хотілося бути корисною і зробити все, щоб вона одужала.

У моїй родині не було випадків онкології у дорослих. Історія Маші мотивує мене проходити систематичні профілактичні огляди у лікарів.

Рік тому я теж захворіла. У мене була доброякісна пухлина, яка швидко зростала і поводилася достатньо агресивно. Потрібна була операція. У моєму житті їх було багато. На одній із них я мало не загинула, тому було страшно. Думала, що цього разу не вийду з операційної, а вдома троє дітей.

Маша сказала, що буде зі мною, бо хоче підтримати. Вона була після хімії, почувалася погано, але цілий день провела біля мого лікарняного ліжка та не давала мені сумувати. Тоді я остаточно зрозуміла, що вона моя споріднена душа.

Моє ставлення до онкології дуже змінилось. Раніше я думала, що рак дорівнює смерті. Тепер знаю – це про те, щоб цінувати життя, кожну його мить.

Для мене важливо взяти участь у забігу, тому що психологічна підтримка вкрай необхідна жінкам, які проходять лікування, а також тим, хто їх підтримує. Я думаю, що ця акція об’єднає навколо себе чудових людей і допоможе зібрати необхідні кошти.

Емоційна підтримка – надзвичайно важлива. Людина, яка проходить лікування, має відчувати її цілодобово. Потрібно, щоб кожна мить життя відчувалась максимально яскраво.

Я стала ініціаторкою забігу в Житомирі. Багато людей насправді хочуть допомагати іншим, а робити це за допомогою спорту – чудово. Я бігаю практично все своє свідоме життя, бо мені це дуже подобається. Для участі у забігу не потрібно бути профі. Головне – участь і підтримка. Підходять будь-яка відстань і швидкість.

«Я біжу для тебе». Як жінки підтримують одна одну в боротьбі з раком, The Devochki

Як долучитися до забігу Race for the Cure:

Реєстраційний внесок становить 15 євро (близько 470 грн). Всі охочі можуть обрати свій варіант участі в заході:

Масовий забіг
Стати учасником масового забігу 3 жовтня о 9:00 на ВДНГ (бігти або йти два або п’ять кілометрів). Забіг відбудеться відповідно до чинних карантинних обмежень.

Індивідуальний забіг
Пробігти або пройти будь-яку дистанцію в період від 26 вересня до 10 жовтня біля будинку у своєму парку, стадіоні, на біговій доріжці.

Присвятіть свій біг особливій людині, яку хочете підтримати, або біжіть за всіх жінок з історією раку молочної залози.

Фотограф: Василь Славінський

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!