«Ти ж вагітна, тобі не можна…», або Животворящий забобон. Уривок з книги Каті Бльостки

від | Сер 11, 2021 | Фемкульт, Жіноча бібліотека

Немає значення, планували ви дітей чи ні, дивлячись на дві смужки тесту на вагітність, жінка все одно переживатиме купу суперечливих емоцій. І чоловік, коли дізнається, до речі, також.

Ця книжка про реальне, живе, неідеальне материнство. Про матеру, яка через призму гумору та самоіронії, використовуючи легку дозу елегантних матюків, намагається день перестоять і ніч передержатись. Від тесту на вагітність до баталій у садочку. Про перші купання, зуби, соплі й незручні запитання.

Поважною ходою пройдемося по всіх періодах материнства, намагаючись триматися курсу на збереження здорового глузду та душевної рівноваги. Розберемо стереотипи, зруйнуємо шаблони, ніжно «обезврєдимо» бабу. Виробимо імунітет до непрошених порад і забобонів.

Книжка «Матера вам не наймичка, або Чому діти це — прекрасно…» для мам, щоб підтримати і надихнути; майбутніх мам, щоб налаштуватись і знати, чого чекати; бабусь, щоб згадати і пережити знову; і татусів, щоб краще зрозуміти всіх цих дам.

Катя Бльостка — «матера» чотирьох синів, блогерка. Народилась і виросла в смт Гоща Рівненської області. У 2014-му переїхала у США.

«Ти ж вагітна, тобі не можна…», або Животворящий забобон

Вагітність повинна бути щасливим і спокійним етапом у житті. З цим погодяться всі. Але все ж, як не крути, без хвилювань не обійтися. Тим паче якщо ти молоде й зелене, як та паперівка навесні, і не володієш столітнім запасом народних премудростей, як середньостатистична українська баба. Будеш мучитися на синю сливку. Куди не потикнися — небезпека, вроки, погані очі… З усіх боків тобі кричать, що то не можна, сьо не можна, туди не ходи, на це не дивись, упасі Боже, не чіпай… Кого слухать? Що ж робить?

Переживать не варто. Провівши ретельні антропологічні дослідження, поспілкувавшись із наймудрішими сансеями (читай — бабусями, прабабусями), сама пройшовши через чотири вагітності, я назбирала всі ті «не можна» і втулила в цю чудесну книжку, щоб подарувати світло тим, хто блукає в темряві незнання. Збирала їх ретельно й сумлінно, як колись колорадських жуків з картоплі в банку (бо баба пообіцяла мені п’ять гривень, а дід — по сраці, якщо не допоможу. Не один від мене не втюк, і назбирався трохлітровий слоїк). А все для того, щоб уберегти й допомогти. Хтось скаже, що це забобони, а я скажу: це життєво необхідні знання. Хтось скаже, що це брєд, а я скажу, що це вікова мудрість. Хтось скаже: «Де наукові докази?» — а я скажу: «В сраці». Отже, починаємо.

Насамперед не можна нікому розповідати про вагітність, щоб погані люди не зіврочили. Ні пари з уст, особливо перші три місяці. А ще краще, приховуй свою «інтересну» ситуацію якнайдовше. Морозся до останнього так, наче тебе тато в п’ятнадцять з папіросами за школою спалив, і ти доказуєш йому, що то не твоє, а подружки. Морозся так, ніби мама знайшла презерватив у кишені твого полушубка і стоїть у дверях з очима навикоті й питанням: «Доця, а це ще шо, блять, таке? Я не поняла…». Морозся так, ніби баба дізналася, що ти не їси її ладні пироги, бо худнеш і ще й рік у причастя не була. Одним словом, прикидайся шлангом. Щоразу, коли тебе прямо запитують про вагітність, хутко переводь тему в політичне поле і починай матюкати владу. Це обезкуражить опонента та поверне розмову в знайоме та комфортне для всіх русло.

Якщо приховувати той факт, що прекрасна діва при надії, уже не вдається, то необхідно озброїтися животворящою дулею і тримати її в кишені щоразу, як на тебе падає взор людей, які у вільний від повсякденних клопотів час врочать вагітних жінок. Таких скатін інколи дуже тяжко відрізнити від загальної маси адекватного населення, тому рекомендується ходити з дулею постійно.

Також від вроків захищають шпильки, приколоті до натільної сторони одягу, та носіння трусів навиворіт. Якщо застосовувати всі ці прийоми в сукупності та одночасно, то вроки від тебе відскакуватимуть, як кулі від бронетранспортера. Дрелюємо далі по списку.

Вагітній не можна шити, в’язати, вишивати, зашивати, плести макраме… Язиком плести — то можна, а макраме плести — ніт. Ось така от життєва іронія. Тобто все, що пов’язано з нитками й руками — забудь. То зло і страшна небезпека. Як це «чого»? Бо ж дитина буде обвита пуповиною. Це ж логічно, йпрст! Також не можна переступати через шнурки, дроти, шланги; вивішувати білизну; носити шарфи та пояси. Причина та сама — обвиття пуповиною. Що? Обвиття, спричинене рендомними рухами плода, довшою ніж звичайно пуповиною чи надмірною кількістю навколоплідних вод? Ще дурнішого не чула (закотила очі так, що аж мозок побачила).

Може, ще скажете, що й нігті вагітній фарбувати дозволяється? Ніяких манікюрів і педикюрів! Через нігті мами дитинка дихає в утробі. Так, саме через нігті. Де наукові підтвердження? Де докази? Де дослідження? А навіщо вони, якщо так сказала баба Леся/Зоя/Орися? Також баба вважає, що грім на небі — то не звук, спричинений електричними розрядами блискавки, то так Бозя свариться. Шах і мат, науковці, шах і мат! Так, не відволікаємось, а повертаємось до наступних «не можна».

Не можна стригти волосся, вискубувати брови, голити пахви, ноги і геніталії. Як це «чому»? Відповідь очевидна: відрізаєш дитині віку. Отак безсердечно хєрак — і вкоротила літ. Тому не вздумай! Не зважай, що ти, як той сніжний барс, лахмата. Не жалійся, прошу, бо материнство — це не про красу, це про самопожертву і терпіння.

Що? Це змушує тебе почуватися невпевнено в ліжку та негативно впливає на якість сексуального життя з чоловіком? Яке сексуальне життя, ти що, з дуба йобнулася?! Його під час вагітності бути не повинно. Наявність сексуального життя в мами напряму впливає на розвиток мови в малятка — це широко відомий факт. Ті діти, що в утробі бачили пісюн, дуже лякаються, тому пізно починають говорити. Ось такі серйозні наслідки переляку. Нє, ну а ти не злякалась би? Лиш уяви себе на місці дитятка: релаксуєш у себе в апартаментах, хочеш — подрімуєш, хочеш — пуповину на ногу намотуєш, пальця смокчеш… Раптом стіни починають труситись і в хату лізе це: «Добрий вечір, здрастє». Ну, ти не злякалася б? Признайся чесно! Та кожен у штани наклав би. Тому заведи собі «каракуля» між ногами й відлякуй ним чоловіка, щоб дурне в голову нікому не лізло. Такий собі готовий натільний оберіг.

Повернуся до теми зачіски і волосся, щоб зауважити, що особливо небезпечні стрижки для матусь саме хлопчиків. Зараз поясню. Окрім укорочення віку, разом зі своїм волоссям ти відрізаєш йому пісюна, і в результаті народжується дівчинка. Ех, була би я, напевно, Валентином чи Альбертом, якби моя матера на четвертому місяці чілочку собі не підрівняла. Тому щоразу, як ідеш стригти посічені кінчики, знай, що насправді обрізаєш на одного кінчика більше.

Поїхали далі. Про харчування. Важливо! Вагітним не можна їсти рибу, бо дитинка народиться німа. Не можна пити газовану воду, бо від бульбашок оглухне. Виноград і банани теж не можна, бо буде в дитини величезна голова. Ледь не забула: якщо будеш їсти соняшникове насіння, то дитина буде слинява. А що може бути гірше, ніж слинява дитина? Хіба що вічно голодна. Так, так! А вічно голодною вона буде, якщо мама під час вагітності на ходу перекушує. Якщо не хочеш, щоб твоє чадо було злодійкувате, то в жодному разі не рви плодів з чужого саду. Бо зараз ти, з пузом наперевєс, потрошиш чужу абрикосу, а через надцять років пакуєш передачки в СІЗО. Воно тобі треба? Ні! Тому держись. От народиш, тоді дєрзай.

Я розумію, що вкрадене набагато смачніше, розумію. Ще з дитинства пам’ятаю: барбар, що ріс у сусідки Ліди, завжди був соковитішим, зараза, хоч бабуся садила точнісінько такий самий і в нас на городі. Саме тому я і мої сестри, утворивши бандитську групіровку, тирили той сусідчин барбар у сутінках літніх гощанських вечорів.

А про каву знаєш? Її теж не можна. Ні, не через кофеїн і його вплив на організм, а через те, що якщо пити цей запашний напій, то дитина народиться чорною. Чорна кава — чорна дитина. Ось так народилося в Сніжани й Олега дитя, як Дензел Вашингтон. Олєжка, дурне, підозрює Сніжану у зраді. На студента з Ефіопії, що квартиру в сусідньому під’їзді знімав, грішить. А проблема в чому? Як виявилося, його вірна дружина, будучи при надії, регулярно еспресо посьорбувала. Ось і все. Шо кому не ясно? По-моєму, логічно. Зв’язок прямий, факт неоспорімий, дурного не думай, то все кава. Читай далі.

Не можна бити котів і собак, бо дитя народиться волохате, як той бурий ведмідь. Мусить Мурчик усе якось перемучитися дев’ять місяців без твого чарівного пенделя. Та що там бить, гладить не можна, бо спина в дитятки буде заросша аж до самої сраки. Одним словом, держись від тої живності подалі, а ще краще випри те звірйо з хати кібєнімать, щоб не спокушатися його тапком турнуть, як воно тобі за сервантом насере.
Також не можна сидіти на порозі, бо під час пологів дитина застрягне в родовому каналі. Та не те що сидіти, навіть переступати небажано, тому лізь у хату через вікно. Якщо побачиш жінку на дев’ятому місяці вагітності, яка намагається протиснутись у віконну раму, знай, у неї будуть легкі пологи, полюбе.

Не можна купувати нічого наперед для новонародженого, щоб не накликати біду. А коли ж його купувати? Хороше питання. Отак з роддома вийшла — і пиздуй по магазинах. Якраз ідеальний час для шопінгу. І розвієшся, і людей побачиш. Коли ж іще, як не після пологів, бігати з чоловіком по магазинах, закинувши язик за спину, і вибирати ліжечко, ванночку, пелюшки, одяг, підгузки і далі все по списку? Нитки з «каракуля» стирчать, шви болять, груди печуть, а ти наслаждаєшся шопінгом. Ну, можна, звичайно, це довірити бабі, але то вже діло вкуса.

Не можна плювати у вогонь. Цей пункт, до речі, дуже тяжко виконати. От запалюєш ти камін у кімнаті чи мангал під шашлички, і так же хочеться в нього плюнуть, правда? Це ж перше, що приходить у голову кожній нормальній людині, коли вона бачить вогонь — плюватись. Але мусиш себе стримувати, хай як би ті язики полум’я тебе не манили в них харкнуть. Якщо ж даси слабінку, то всьо — у дитини буде червона пляма на обличчі. Так собі і знай. Пляма. Велика, червона і страшна, як торба павуків.

Також вагітним не можна сидіти на пустому відрі й переступати через плоди, що ростуть у землі. Цей пункт мені дуже нравиться. Як це «чому»? Бо картоплю вибирать уже не прийдеться. Я була така щаслива, коли дізналася про саме це «не можна», що забула уточнити, чим конкретно воно є небезпечним і які можуть виникнуть наслідки для дитинки. Скажімо так, бігти раком із тим відром по щойно зораних рядках, збираючи в нього бульбу — не найулюбленіше моє заняття. Сидіть на відрі, переводячи дух, поки коняка оре поле — ще куди не йшло, але теж не айс, бо дуже терпне дупа. Ще з дитинства всі мої ангіни і прочі нездужання припадали виключно на сезон збору врожаю. Якось так дивним чином складались обставини. «Психосоматика чистої води», — скаже хтось. «Сачкування і вміння прикинутись галошею», — скажу я.

А тепер найголовніше «не можна», якого просто повинна дотримуватися кожна вагітна жінка. Воно є есенцією щасливої вагітності, без зайвого стресу та набутого неврозу. Отже, вагітним не можна дослухатися до різного роду дурних забобонів, які, не маючи жодного наукового підґрунтя, вкарбувалися в нашу культуру на рівні фольклору і передаються від покоління до покоління, як той старий сервіз із прабабиного серванту. Ці забобони сягають коріннями часів, коли Перун був за главного, біляча шкурка — ходовою валютою, а кусок сажі — основою модного мейкапу.

Якщо вагітна жінка дивиться на світ через призму здорового глузду і лише він — її путєводна звєзда, то і на порозі можна посидіти, і кавусі вранці бахнути, і у вогонь поплювать. З таким підходом, точно кажу, усе буде добре.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!