«Ця виставка про мене, про жінок та загалом людей, яким болить». Даша Кузнєцова про терапевтичну творчість

від | Лип 29, 2021 | Фемкульт, Новини

У четвер, 29 липня, у столичному барі «Малевич» відкривається виставка «Біль, катарсис і арахісове масло» ілюстраторки Даші Кузнєцової. Художниця розповідає, що мистецтво стало виходом для болю, який довго зрів усередині.

«Ця виставка про мене, про жінок та загалом людей, яким болить». Даша Кузнєцова про терапевтичну творчість, The Devochki

«Щоб не кричати – стала малювати, – розповідає художниця. – Так усі відчуття трансформувалися в зображення. На моїх роботах багато жіночого, оголеного тіла, тому що хотілося зірвати з себе одяг і бути відкритою. Саме закритість у своїх емоціях і призвела до психічних розладів».

«Ця виставка про мене, про жінок та загалом людей, яким болить». Даша Кузнєцова про терапевтичну творчість, The Devochki

За картинами, які будуть на виставці, життєва особиста історія Даші: «Я мистецтвознавець. І близько 10 років дивилася та вивчала мистецтво. Організовувала виставки, писала про нього і продавала роботи художників. Це стало однією з причин, чому я не позиціонувала себе як художниця.

Пропрацювавши багато років у комунікації, я прийшла в піар і роботу з брендами. У цей період я нахапала багато проєктів. Зростала донька, її потрібно було годувати, ростити і паралельно працювати. Це було дуже складно.

Я зіткнулася з першими панічними атаками, клінічною депресією і мене вперше відвезли до психіатра. І почалося: психотерапевт, препарати, психічні діагнози змінювалися, щось затихало, щось загострювалося. Я опинилася в заручниках ситуації: бути матір’ю, багато працювати, лікувати психічні розлади, та відчувала нездатність далі працювати в комунікації. Я втрачала роботи і проєкти, донька була маленька і хворіла, влаштовувала бунти і я знову втрачала роботу».

«Ця виставка про мене, про жінок та загалом людей, яким болить». Даша Кузнєцова про терапевтичну творчість, The Devochki

В той самий час Даша почала малювати. «Мені було боляче, і творчість стала виходом цього болю, – говорить вона. – На моїх роботах я, жінки і біль. За всі ці роки усвідомила, що бути матір’ю – це не тільки радість, а й болісний шлях».

Даша акцентує на тисняві соціуму: будь хорошою матір’ю, працюй і будь молодцем. Хворіти не можна, психічні розлади – це лінь. «Щось подібне я чула навколо, – додає художниця. – Восени 2020-го потрапила до психіатричної лікарні. Я боролася, щоби бути хорошою матір’ю. Тієї ж осені мені допомогли винайняти майстерню. Стала розуміти, що вже давно не піарниця, а художниця. Я вибралася, допомогли моя відкритість та близькі люди. Зрозуміла, як важливо говорити про свій біль і про те, що може бути складно. Важливо знати, що психічні розлади і бути матір’ю одночасно – це страшно. Але важливо знайти свій вихід, і я продовжую його шукати».

Виставка триватиме до 9 серпня.

Подія на фейсбуці. 

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!