«Поки її пам’ятають – вона продовжує жити». Документальний фільм про художницю Аду Рибачук

від | Лип 21, 2021 | Фемкульт, Дивитися

Режисерка Аліна Маточкіна зняла документальний фільм про українську художницю Аду Рибачук. Прем’єра стрічки відбудеться у Київському будинку кіно 28 липня.

Документальний фільм про художницю Аду Рибачук

Ада Рибачук працювала в галузі монументально-декоративного мистецтва, живопису, графіки. У неї є роботи у скульптурі, в архітектурі, літературі й навіть у кіно.

«Вона була унікальною, дуже яскравою і неймовірно харизматичною особистістю. Вона ніколи не поступалася своїми принципами і завжди йшла наперекір системі», – розповідає режисерка.

Ада Рибачук багато працювала спільно зі своїм постійним співавтором і супутником життя Володимиром Мельниченком. Роботи вони підписували загальними ініціалами – АРВМ. Головна робота їхнього життя – це «Парк пам’яті» на Байковій горі, величний за своїм розміром та задумом проєкт, якому вони присвятили 13 років життя. «Це архітектурний ансамбль і ансамбль людського настрою», – говорила Ада.

Документальний фільм про художницю Аду Рибачук

Серцем цього комплексу була «Стіна пам’яті» – величезний барельєф загальною площею близько 2000 кв.м, заввишки від 4 до 16 метрів, що оповідає про життя попереднього покоління і про життя людини загалом.

Художники хотіли відійти від звичного визначення «крематорій», адже на той момент це слово асоціювалося у людей із війною і горем. Загальна концепція була спрямована на те, щоб полегшити прощання з близькими.

Документальний фільм про художницю Аду Рибачук

Коли перша черга проєкту була практично завершена, а «Стіну» залишалося лише розписати, з незрозумілих для авторів причини, вийшов указ – ліквідувати «Стіну». Справу всього життя подружжя залили бетоном.

Ці події розділили життя Ади і Володимира на «до» і «після». Їхні імена поступово викреслили з усіх великих робіт, які вони створили до цього, пізніше їх викреслили й зі Спілки художників, із ними перестали спілкуватися багато друзів і знайомих. Подружжя ізолювалося в майстерні на Малопідвальній та почало працювати з подвійною силою, доводячи собі, що вони залишилися живі та ще можуть творити. У цей період вони за унікальною технологією створили низку величезних скульптур, які не мають аналогів у світі. Вся їхня майстерня заставлена ​​від підлоги до стелі безліччю інших робіт – картин, гравюр, гобеленів, скульптур, книг.

«Ада пішла з життя 2010 року, я почала знімати цей фільм наприкінці 2013-го і, на жаль, не встигла з нею познайомитися, – розповідає Аліна Маточкіна. – Я шукала героя для документального фільму, і моя подруга Ася Баздирєва незадовго до цього випустила велику статтю в Art Ukraine, присвячену Аді та Володимиру. Це була одна з перших статей за довгий час про пару художників, і мене дуже вразила їхня історія, несправедливість, із якою вони зіткнулися, і те, що такі геніальні люди виявилися в забутті. Про «Стіну» на той момент мало хто знав, і я вирішила зняти фільм».

Документальний фільм про художницю Аду Рибачук

Аліна думала, що протягом пів року зніме короткий метр, але історія виявилася такою масштабною, що робота над фільмом тривала сім років та переросла у повний метр.

«Процес зйомок відбувався майже завжди дуже спокійно. Десь близько року я просто приходила, ставила камеру, і ми з Володимиром пили чай. Він розповідав мені історію їхнього життя. У мене не було чіткого розуміння, що я роблю, тому просто слухала, намагалася усвідомити і придумати, як це все показати, – продовжує Аліна. – Зовсім випадково знайшла в інтернеті контакти друзів подружжя – архітекторів Михайла та Світлани Буділовських і Аліка Прицкера. Вони емігрували в Америку приблизно в той же час, коли забетонували «Стіну» та їхні імена теж звідусіль викреслили. Друзі довго шукали контакти Ади та Володимира, але ніяк не могли на них вийти, я запропонувала влаштувати їм скайп-зустріч через 30 років. Це вийшла глибока розмова про життя і смерть, про еміграцію і бажання залишитися.

Поступово Володимир довірився мені більше, і це відображається у відео. В останні роки я могла просто перебувати з камерою поруч, і він мене абсолютно не помічав, що дуже важливо для документального кіно».

Документальний фільм про художницю Аду Рибачук

«Найважливіше, що я відкрила для себе в процесі створення фільму, – усвідомлення того, що пам’ять – це єдине, що залишається після людини. Поки її пам’ятають – вона продовжує жити. Мені б хотілося, щоб і про Аду, і про Володимира пам’ятали ще дуже і дуже довго, і щоб їхня творчість стала всесвітньо відомою».

Прем’єра документального фільму «Ада» відбудеться у Київському будинку кіно 28 липня. Показ вільний, але потрібно зареєструватися. Після прем’єри Аліна планує подавати стрічку на фестивалі.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!