Як я пообіцяла прожити рік без купувань і тримаюся вже пів року

від | Лип 16, 2021 | Дівчина говорить, FITTING ROOM, LMillustrated

З 1 січня 2021 року я живу свій рік без купувань. Ну як без… Насправді, закупи є в моєму житті, і вони досить активні. Але все по черзі. Я розповім, як вирішила не витрачати гроші на безглуздий шопінг і що з цього вийшло.

Перші думки про те, що навколо мене забагато матеріальних речей, промайнули на початку ще першого локдауну 2020 року. Як і більшість із мого оточення, я опинилася замкненою в чотирьох стінах із купою речей всередині. На стресі онлайн-шопінг ще й посилився, і речей більшало.

Варто одразу зізнатися:
Я дуже, дуже, ДУЖЕ люблю шопінг. Для мене, дитини 90-х, це як ліки від депресії. Поганий настрій? Купи щось – і все мине.

Відмовитися від такого дієвого способу психологічного розрядження було важко, але можливо. І от як я це зробила.

Спочатку влаштувала собі «перевірочний місяць». У грудні 2020-го (зацініть мій рівень мазохізму) саме в час найактивніших передноворічних розпродажів я пообіцяла нічого не купувати, окрім їжі, необхідних побутових речей і подарунків. Було важко, декілька разів я не втрималася і купила собі косметику – «закуповувала» стрес на роботі. Але загалом вважаю, що досить непогано впоралася зі своєю обіцянкою, тож вирішила, що далі буде рік без купувань, і я зможу.

Отже, що я собі дозволила? Їжу, ліки, все для кішки Мікки, послуги краси й здоров’я, те, що потрібно для навчання (не питайте, чим я думала, коли вирішила, що навчання і фултайм-керівництво командою в PR-агенції – це сумісні речі), те, що закінчилося і потрібно купити на заміну, те, що зламалося і не можна поремонтувати, те, що конче потрібно за сезоном, а немає.

Список, насправді, досить лайтовий – і саме це дозволяє мені не зриватися і витримувати рік без мимовільних купувань.

Що не можна? Решту всього. Одяг, взуття, косметику, аксесуари, все для дому, декор і меблі, усілякі дрібниці. Особлива увага косметиці, тому що в 99% моїх раптових купувань я обирала чергову помаду чи блиск для губ.

Із такими планами й розпочала цей рік. Що сказати? Минуло вже пів року, і я непогано тримаюся.

Все ще важко опиратися імпульсному шопінгу, коли потрібно перекрити негативну емоцію. Знайшла вихід – хапаю в руки те, що хочу купити, і навертаю кола магазином під пильним оком охоронців. У цей час пропрацьовую всередині себе, яку емоцію я хочу в такий спосіб витіснити, і врешті кладу річ на її місце на магазинній полиці та йду собі.

Поділюся, які правила і лайфхаки придумала для себе, щоб вам було легше за бажання повторити цей челендж:

Придумайте винятки з правил, якщо все піде не так, як ви собі надумали. Якщо не втримаєтеся, якщо забудете про челендж. Усе що завгодно може трапитися. Останнє, що вам потрібно, – це заганятися, що ви така легкодуха і не можете стримати навіть обіцянку самій собі. Все ок, придумайте правило, що навіть якщо був зрив, то все ок, і просто продовжуйте далі.

Тримайте свій список дозволеного і недозволеного поближче. Роздрукуйте та повісьте на стіну. Тримайте віджетом на екрані смартфону. Вивчіть напам’ять (жартую), але що частіше ви нагадуєте собі про ваш рік без купування, то краще він піде.

Дайте публічну обіцянку. На деяких це діє ще сильніше, аніж обіцянка собі.

Сформуйте структуру споживання. Це порада для тих хаотичних осіб, в яких емоції перемагають раціо. У мене раніше не було ні списків закупів, ні списків справ, усе в голові. Хоча там наче все й структуровано, але зафіксувати список на папері чи в смартфоні набагато корисніше. Так у мене з’явилися: список базових продуктів (перелік того, що я їм у будь-якому стані), список базових страв (те, що вмію готувати з базових продуктів і потім люблю їсти), список побутових речей, які є, список косметики, яка є. Так почитаєш, що в списку вже три шампуні, – четвертий купувати просто не хочеться. До речі, базові списки їжі нереально спростили мені харчовий побут, економлять багато грошей на доставках їжі та офісних обідах, і взагалі – я створила для себе систему більш-менш здорового харчування.

Розберіть усе, що є в будинку. Руками! Самостійно! Все – від меблів бо найдрібнішого аксесуару. Це порада також для тих, хто все життя був шопоголіком, але вірю, що нас багато. Коли ви руками відчуєте, скільки у вас вже є речей, це має допомогти в «некупуванні» нових. Я досі продовжую перебирати, викидати, віддавати, продавати, утилізувати і по-різному позбуватися зайвих речей. Спочатку боялася, що з’явиться бажання замість викинутих купити все нове. Фух, не з’явилося.

Знайдіть те, що буде надихати та мотивувати. Перші кілька місяців я нормально жила на внутрішній мотивації, а потім почула всередині себе запитання «Навіщо, власне, ми це все робимо?». Рекомендую блоги мінімалістів та таких самих челенджерів, які живуть рік без купувань, книги про мінімалізм та відмову від речей, YouTube-відео.

Полюбіть розмови із внутрішньою собою. Вам є багато про що поговорити щодо зв’язку нестримного шопінгу та емоцій.

Не ведіться на намагання вашого мозку обійти правила. Типу «Нам не можна косметику, тож купимо п’ять різновидів крупи, навіть ті, які не любимо». Мозок на таке дуже здатний. Або «Пішли подивимося, які там соуси за акціями». А я їх взагалі, окрім томатної пасти, ніколи не купую.

Мій рік без купувань ще триває, ледь минула його половина. І мені ще точно є над чим працювати щодо купівельної дисципліни. Я на шляху до стилю життя, в якому емоції будуть екологічно проживатися, а не «закуповуватися».

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!
Навчання за кордоном: три різні історії українок 

Навчання за кордоном: три різні історії українок 

Однією з причин еміграції може бути навчання. За даними 2017-2018 років, 8% українського студентства навчається за кордоном і лише 20% планують повернутися. Ірина поспілкувалася з трьома українками, у кожної з яких своя історія: одна з них залишилася, інша повернулася додому, а ще одна почала втілювати свою мрію в місці, яке вважала лише тимчасовою точкою.