Вісник сексизму vol. 56: На підборах кроком руш!

від | Лип 7, 2021 | Вісник сексизму

На цьогорічному параді вся жіноча «коробка» (група військових, на які розбивають учасників параду, – прим. The Devochki) буде представлена курсантками Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Такий пост з’явився на Facebook-сторінці Міністерства оборони України та викликав шквал обурення, адже на фото до публікації не можна було оминути увагою той факт, що дівчата тренуються марширувати на підборах.

У 2018 році «жіноча коробочка» йшла у камуфляжі, берцях та зі зброєю. Парадна форма та туфлі на підборах – нововведення цього року.

Ветеранка Марія Берлінська розклала по полицях, що саме не так у подібному форматі на параді.

«Жінки, як і чоловіки, воюють у берцях. За час війни багато наших дівчат загинули на полі бою у військовій формі. Мета будь-якого військового параду – продемонструвати військову спроможність армії (залишу за дужками своє особисте ставлення до парадів), – пише вона. – Очевидно, що солдат на підборах абсолютно небоєздатний. Для яскравої ілюстрації можна уявити взвод генералів, які біжать на штурм у цих туфлях на чолі з міністром оборони. Крім того, це просто шкідливо для здоров’я. Щоби зрозуміти, що таке стройовий крок на підборах і його ортопедичні наслідки для спини, ніг etc. – не обов’язково експериментувати. Просто уявіть, що в цьому взутті вас муштрують відбивати стройовий на плацу. Кожен удар каблуком по бетону – удар по хребту. Цілими днями, тижнями, місяцями (бо так і відбувається репетиція параду). Зазвичай такі речі практикують у РФ, Північній Кореї та ще в кількох африканських країнах. Основна мета – для услади ока високих воєначальників на трибунах. Тут без коментарів».

Колишня військова, а зараз журналістка Лєра Бурлакова звертає увагу і на інший аспект проблеми: «Мені, чесно кажучи, все ще здається, що приниження жінок – це навіть не підбори на параді. Це, зрештою, лише офіційна парадна форма – якою б радянською, недолугою, незручною та далекою від реалій країни, що воює, вона не була. Бісить насамперед той факт, що жінки знов урочисто йдуть окремо, а не у складі своїх підрозділів. І це студентки – й у 2018-му були студентки, і зараз будуть. “Окраса колективу”, угу. Ось у нас ССО, ось такі воїни, ось ще такі лицарі, і ось такі, і всі вони нас захищають, і жінок серед них немає, як бачите. Жодної! А ось дівчатка-студентки. Так-так, вони у нас дуже гарні, а тепер – ще й у спідничках».

«Шановні (насправді ні) носії і реалізатори ідеї взути військових у підбори і ганяти їх розпеченим літнім асфальтом – у вас все добре? Чим ви керуєтесь, виснажуючи і, цілком імовірно, свідомо травмуючи військовослужбовок? Щоби що? Щоб вам, сидячи на трибуні, було комфортно оглядати “жінку-окрасу армії”? Припиніть знущання над військовослужбовками Збройних сил України, вони здатні пройти маршевим кроком на параді у тій військовій формі, яку носять щодня, в якій українські воїни захищають Україну від ворога та в якій ідуть у свій останній шлях», – йдеться на сторінці спільноти Жіночого ветеранського руху в соцмережі.

На знак протесту депутатки «Європейської солідарності» вручили міністру Тарану і Верховному Головнокомандувачу Зеленському підбори.

Вісник сексизму vol. 56: На підборах кроком руш!, The Devochki

Віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк, виступаючи в парламенті, назвала ініціативу Міноборони приниженням жінок-військових.

«Ми дуже довго йшли до забезпечення рівних прав і можливостей жінок-військових… І як можна спаплюжити цю просту ідею-натхнення – це провести військовий парад до 30-річчя Незалежності, де військові-жінки повинні крокувати на підборах. Цей лютий треш, вибачте, ми побачили на сайті Міністерства оборони. Пане міністре оборони, ви так наближаєте нашу армію до стандартів НАТО? Вважайте це нашим відкритим зверненням: провести службове розслідування і доповісти суспільству, хто ухвалив таке рішення. Відзвітувати, скільки коштів було витрачено на закупівлю цього взуття з наших податків і хто понесе матеріальну відповідальність. Публічно вибачитися за таке приниження перед армією і ветеранками», – заявила Олена Кондратюк із трибуни Верховної Ради.

Біля будівлі Міністерства оборони відбулась акція протесту проти участі в параді до Дня Незалежності «коробки» жінок-військовослужбовиць на підборах.

У Міністерстві оборони називають скандал із підборами маніпуляцією, яку «розганяють» політики. «Той, хто так критикує, нічого не розуміє ні у формі, ні у парадах. У курсанток буде спеціальне взуття з пласкими підошвами. Це не ті високі підбори, про які всі говорять», – розповіла співрозмовниця «BBC News Україна» з Міноборони.

«Курсантки і так завжди у берцях, а на парад вирішили взути туфлі», – додала вона. Інший співрозмовник «ВВС News Україна» в Міноборони звернув увагу на те, що такою є офіційна форма – разом із камуфляжем мають іти берці, а з парадним вбранням – туфлі з підборами різної висоти. «Влітку туфлі на параді краще, ніж берці», – пояснив він.

Тим часом на сторінці міністерства з’явилося кілька «ображених» публікацій:

Пізніше народна депутатка від «Слуги народу» Марина Бардіна повідомила, що військовослужбовицям на параді все ж змінять взуття. «Сьогодні студентки Військового інституту КНУ Шевченка підтримали закрите взуття на підборах для святкового параду. Воно, за словами курсантки, комфортніше за туфлі при крокуванні. Особисто вважаю, що норма щодо підборів має бути змінена в наказі на комфортні лофери. Буду продовжувати це адвокувати».

Міністр оборони Андрій Таран під час засідання уряду погодився, що запропоноване для військовослужбовиць взуття на парад до Дня Незалежності справді незручне, – пише Повага.

«Взуття дійсно незручне. Я до цього з цим взуттям не стикався, після того, як воно у 2017 році було прийнято і введено. Зараз після розмов з військовослужбовицями ми з’ясували, що ці туфлі звалюються з ноги під час ходьби. А також мають високий підбір, який не дозволяє жінці комфортно йти в строю», — сказав Таран.

«Я сподіваюсь, що ми протягом найближчого часу зможемо виготовити експериментально це взуття в необхідній кількості для комплектування цієї коробки жінок-військовослужбовців. Якщо буде позитивний досвід використання нового взуття, то ми потім приймемо його за основу і будемо всім жінкам надавати», — запевнив міністр.
Вісник сексизму vol. 56: На підборах кроком руш!, The Devochki

На фото, яке показала депутатка Бардіна, і про яке певно говорить міністр, закриті черевики все на тих же підборах. Зараз курсантки тренуються в берцях.

Питання змін у військовій жіночій формі обговорюється у різних країнах. До прикладу, вперше за всю історію швейцарська армія збирається надати своїм новобранкам жіночу нижню білизну. Зараз жінкам-солдатам видають чоловічу нижню білизну. У травні американська армія оголосила про зміну своєї політики, дозволивши жінкам-солдатам носити волосся, зібране у хвіст.

Зараз у ВСУ служить близько 57 тисяч жінок.

Соцзахист для військових без статевих ознак

Тим часом на сайті Верховної Ради виклали законопроєкт №5713, який передбачає рівні права чоловіків та жінок в армії у галузі соцзахисту.

Передбачається здійснювати речове, медичне, психологічне та соціальне забезпечення військових із урахуванням потреб жінок і чоловіків.

«Чоловіки і жінки-військовослужбовці повинні бути зрівняні в обов’язках несення військової служби в контексті добових нарядів, проте з дотриманням законодавства з питань материнства та дитинства, а також мати рівний доступ до вищих офіцерських посад із обов’язковим дотриманням принципу уникнення дискримінації за ознаками статі», – йдеться у пояснювальній записці.

У документі прописані однакові можливості з отримання санаторно-курортного лікування. Також надається рівне право на використання відпустки для догляду за дитиною, включно з виплатою грошової компенсації під час звільнення за всі невикористані дні щорічної додаткової соціальної відпустки.

Зґвалтування у Кривому Розі

«Чесно — я не знаю, звідки брати сили і віру. Північ, суботній літній вечір. Друг просить передзвонити — каже, що вчора його сестру зґвалтував на шкільному випускному її вчитель», – написала 20 червня на своїй сторінці у фейсбуку журналістка Альона Вишницька. Пізніше вона оновила пост та розповіла, що підтримка незнайомих людей додала дівчині сил, і вона наважилася написати заяву до поліції.

«Дівчина розповіла, що вчитель хореографії повів її до гримерки та зачинив двері на ключ. Що було далі, вона пам’ятає туманно, лише спалахами. Дівчина постійно казала вчителю, що не хоче сексу, але він її не слухав. Скільки це тривало, вона не може сказати», – пише Альона Вишницька у статті для «Заборони».

«У поліції маму з донькою зустріли глузуванням про зґвалтування. У кабінеті сиділи лише чоловіки, з них представилися не всі. Психолога чи будь-кого, хто пояснив би процедуру, теж не було. Маму попросили вийти: “Я сиджу, немає ніякої підтримки, я в кабінеті з двома мужиками за сорок”. Чоловіки курили та лаялися. А потім один із них почав розпитувати, як усе відбувалося», – йдеться у фічері видання «Заборона». Осуду з боку поліцейських поменшало лише після того, як вони поговорили з гінекологинею, яка проводила огляд дівчини. Лікарка підтвердила травми та сліди від зґвалтування.

Дівчина розповіла все однокласникам, але підтримки від них не отримала, як і від педагогічного колективу коледжу та батьків інших учнів. Один із батьків додав у розмові з виданням, що вони батьківським колективом збираються стати на захист «цього хлопця». Якщо буде потрібно, «допоможуть із адвокатом — не хочеться ламати його життя, тим паче в нього є вагітна дівчина». Більшість однокласниць розмовляти з журналісткою не захотіли, з аудіоповідомлень та скринів листування дівчини відомо, що ще кілька однокласниць зауважували неадекватну сексуалізовану поведінку хореографа — зокрема на репетиціях.

 

Зараз проти викладача відкрили кримінальне провадження за статтею 152 «Зґвалтування неповнолітньої особи». Йому загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі.

Віктимблеймінг (звинувачення жертви), – на жаль, притаманна суспільству риса. Через страх цькування та осудження жертви зґвалтування рідко звертаються до правоохоронних органів. Часто трапляється, що розпалюють звинувачення і медіа. Про це пише на своїй сторінці блогерка Анна Топіліна. «Але патріархат був би не патріархатом, якби сміливу дитину та її сім’ю, які не побоялися звернутися в поліцію, а потім до адвокатів, ЗМІ та інших джерел допомоги, не зґвалтували в третій раз – цього разу на всіх псевдоЗМІ-смітниках, поливаючи дівчину добірними фекаліями в кращих традиціях віктимблеймінгу та прямих образ».

Журналістка Олександра Горчинська розібрала декілька прикладів того, як медіа подають інформацію про зґвалтування.

«Усі ці випадки об’єднує реакція публіки: в обговореннях люди намагаються знайти виправдання тому, що сталося, шукаючи натяки на “сумнівну” поведінку або неоднозначний бекграунд постраждалих жінок. ЗМІ ж такими матеріалами тільки підігрівають інтерес аудиторії до потерпілих осіб — не до кривдників та їхнього стилю життя, проблем із законом у минулому тощо, а до жінок, яких вони зґвалтували або на яких напали. Все це може призвести до цькування й булінгу, що лише погіршить психологічний стан постраждалої, – пише вона. – Такий підхід ЗМІ неприйнятний не лише з морально-етичної точки зору. Це також питання безпеки. Адже розголошення персональних даних і порушення конфіденційності може стати приводом до переслідувань, це потенційно небезпечно як для самих постраждалих, так і для їхніх родин. З іншого ж боку, так само неетичне розголошення в ЗМІ персональних даних кривдників, як-от: домашня адреса, номер телефону, імена та фотографії членів родин. Адже тоді близькі кривдника можуть так само потерпати від цькувань та надмірної уваги».

Перші кроки до відновлення справедливості

Правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» та Українська мережа жінок, які постраждали від сексуального насильства, опублікували посібник із відновлення справедливості для постраждалих від сексуального та гендерно-обумовленого насильства, вчиненого під час збройного конфлікту на Донбасі.

Вісник сексизму vol. 56: На підборах кроком руш!, The Devochki

Посібник містить практичні рекомендації з покроковим описом дій постраждалої особи в процесі юридичного захисту своїх прав, а також зразки необхідних юридичних документів. Частина книжки – це список контактів державних та громадських організацій, які надають різноманітну допомогу постраждалим.

Чекаючи на Стамбульську конвенцію

В українській делегації у ПАРЄ заявляють про значний прогрес і велику проведену роботу задля ратифікації Україною конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція). Про це пише агентство Укрінформ, посилаючись на коментар голови Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи Марії Мезенцевої.

«На сьогодні є найкраща, максимальна перспектива за попередні 30 років, щоб Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію. Сподіваємося зробити це у новому політичному сезоні, десь із вересня», – зауважила народна депутатка.

Вона зазначила, що прихильники ратифікації конвенції у Верховній Раді попередніми місяцями провели значну роботу із просування цього питання. Зокрема, серед народних депутатів проводиться опитування про ставлення до підтримки Стамбульської конвенції.

За словами Мезенцевої, відповідні дані вже збираються та узагальнюються, адже треба зрозуміти, хто, з яких партій підтримує ратифікацію, і де ще треба допрацювати.

«Розуміємо, що всюди потрошки є прибічники думки церков. Їх не влаштовує соціальна роль терміну «гендер». Натомість вони виступають за використання слова «стать», – розповіла Мезенцева.

Блокування жінок і фейкова емпатія у бізнесі

«Посередні» чоловіки-менеджери блокують розвиток жінок у фінансовій царині, оскільки вони мають більший вплив в офісній політиці, свідчать нові дослідження. Жінки також заявили, що багато менеджерів «підробляють співпереживання» щодо різноманітності.

Дослідження, що базується на інтерв’ю з 79 жінками, які працюють у компаніях у діловому центрі Лондону, було проведено Лондонською школою економіки (LSE) та агітаційною групою «Жінки в банківській та фінансовій галузі».

Опитані говорять про те, що їм потрібно продемонструвати особливі успіхи, щоби просунутися кар’єрними сходами, й вони стикаються з більшою кількістю перепон, ніж чоловіки-однолітки.

Жінки також повідомили про тенденцію, коли чоловіки-менеджери на словах підтримують різноманітність та гендерну рівність, але на ділі роблять мало для її вдосконалення – іншими словами, виявляють «удавану емпатію».

Жінки кажуть, що їм краще працювати з щирими менеджерами, які не прикривають жорсткий стиль фейковою емпатією, через що обидві сторони розуміють, де вони є і що відбувається.

Американки відкладають материнство

Протягом десятиліть затримка батьківства була прерогативою американців вищого середнього класу, особливо у великих прибережних містах. Жінки з високим рівнем освіти відкладали народження дитини доти, доки їхня кар’єра не піде належним чином, часто це відбувалося вже після 30 років.

Але за останнє десятиліття відкладання материнства стало поширеною схемою серед американських жінок майже усіх прошарків суспільства. Це відбувається, оскільки більшість жінок усіх соціальних класів надавали пріоритет освіті та кар’єрі.

Результатом стали найменші темпи зростання американського населення з 1930-х років та глибокі зміни в американському материнстві. Жінки до 30 років набагато рідше мають дітей. Починаючи з 2007 року, народжуваність жінок у віці 20 років знизилася на 28%, і найбільше скорочення торкнулося незаміжніх жінок. Єдиною віковою групою, в якій за цей період зростала народжуваність, були жінки у віці 30-40 років. Водночас протягом останніх трьох років навіть у цій групі показники почали знижуватися.

Право на штучне запліднення для жінок

Парламент Франції остаточно схвалив законопроєкт, який дозволяє гомосексуальним парам і неодруженим жінкам робити штучне запліднення. Раніше процедура була доступна тільки жінкам у гетеросексуальних парах за медичними показаннями.

Окрім цього, закон скасовує анонімність щодо донорів сперми або гамет – тепер діти, народжені завдяки штучному заплідненню, матимуть право дізнатися, хто є їхнім біологічним батьком.

Також зміни торкнулися і сурогатного материнства: дітей, народжених поза країною сурогатними матерями на замовлення французьких громадян, необхідно всиновити протягом трьох років від дня появи на світ.

Водночас сурогатне материнство на території Франції заборонене.

Реформа закону з біоетики – ініціатива Емманюеля Макрона й одна з його передвиборчих обіцянок. Законопроєкт перебував на розгляді близько двох років та неодноразово блокувався консервативною частиною сенату. Хоча ініціативу підтримують 67% громадян країни.

Європарламент захищає аборти в Європі

Законодавці Європейського Союзу 24 червня ухвалили резолюцію, яка закликає 27 країн блоку забезпечити право на легальний і безпечний аборт для покращення сексуального та репродуктивного здоров’я жінок.

Необов’язкова резолюція, ухвалена 378 голосами, проти були 255 депутатів. Голосування відбулося після бурхливих дебатів у залі; депутати в підсумку проголосували за понад 50 поправок до резолюції.

Голосування в парламенті ЄС відбулося того ж дня, коли у Гібралтарі провели референдум щодо послаблення одного з найсуворіших законів про аборти в Європі. Вагітність тепер можна буде перервати до 12 тижня, якщо існує ризик фізичному чи психічному здоров’ю жінки. 62% гібралтарців проголосували «за», явка становила 53%.

Хоча більша частина Європи легалізувала аборти, деякі країни вводять обмеження, і глибокі розбіжності щодо права на аборт залишаються.

Правозахисники заявляють, що в останні роки на права жінок в Європі чинився тиск, особливо в Польщі, уряд якої фактично запровадив заборону на аборти. Це викликало масові протести в країні.

Івано-Франківська ОДА проти принцеси

Вісник сексизму vol. 56: На підборах кроком руш!, The Devochki

Із бібліотек Івано-Франківщини вилучать усі примірники книжки-коміксу «Принцеса+принцеса: довго і щасливо», в яких описуються стосунки між двома дівчатами. Йдеться про 46 примірників, що були закуплені в бібліотеки коштом держбюджету. Рішення про вилучення цієї книжки ухвалила Івано-Франківська облдержадміністрація після звернення представників християнських спільнот міста та обласної організації об’єднання «Просвіта», пише Zaxid.net.

«Нам надійшов лист щодо книжки «Принцеса+принцеса». Ми вже знаємо, скільки примірників є в наших бібліотеках. Ми справді їх розповсюдили по всіх бібліотеках, не багато – по одній, по дві в кожній [бібліотеці]. Зараз ми вилучаємо ці книжки. Ми відреагували на лист», – повідомила заступниця начальника управління культури Івано-Франківської ОДА Мирослава Корнелюк.

Вісник сексизму vol. 56: На підборах кроком руш!, The Devochki

«Нагадую, що у Франику досі діє своєрідний шаріат, за яким купка релігійних фанатиків тримає за горло світський державний апарат. Воля церкви – закон», – пише на своїй сторінці письменник Остап Українець.

«Юридично не існує жодного механізму, за яким книжка, яка купувалася державою централізовано, може бути прибрана на місцях. Тобто це рішення протизаконне просто за фактом того, що ні на що не спирається і нема законного механізму його дії. До речі, оце “вилучення» – це що значить? “Вилучають” куди? Що далі буде з цими книжками, які держава закупила за наші з вами податки, щоб у наступного покоління було менше ненависті одне до одного? Освятять? Покладуть Марцинківу під стілець, щоб здавався вищим? Спалять перед Ратушею? Вночі потай вивезуть у сусідню, недостатньо набожну область?» – пише співзасновник видавництва «Видавництво» Ілля Стронґовський. – Франківська облрада, та й будь-яка, виходить, облрада, може самовільно, спираючись або не спираючись на чиєсь звернення, керувати асортиментом обласних бібліотек. Це факт. Також це цензура і статтею 15 Конституції України вона заборонена. Ну, але рішення є, і книжки вилучаються, хоч це протизаконно й антиконституційно».

Вісник сексизму vol. 56: На підборах кроком руш!, The Devochki

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», вилучення документів з бібліотечних фондів за ідеологічними чи політичними ознаками забороняється. За потреби, порядок вилучення визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, – пиши портал Читомо.

Вилучити книжку намагалися і в інших містах України. У лютому депутати Луцької міської ради звернулися до прем’єра Дениса Шмигаля з вимогою вилучити з дитячих та шкільних бібліотек усі примірники коміксу. На їхню думку, книжка «суперечить сімейним цінностям, моралі та загрожує інституту сім’ї».

Міністерство культури та інформаційної політики України відмовило Луцькій міській раді. У відповіді міністерства вказано, що Український інститут книги не має повноважень вилучати книжки з бібліотечних фондів, закуплених та переданих у межах державної програми. Таку саму відмову отримала й Одеська облрада. Цьому факту обурюється на своєму сайті об’єднання релігійних та громадських організацій «Собор». Пропозицію вилучити з місцевих бібліотек комікс оголошували і депутати Чернігівської міської ради, але на сесії для відповідного рішення не вистачило голосів.

Комікс Кейті О’Нілл «Принцеса + принцеса: довго і щасливо» видало видавництво «Рідна Мова» у 2019 році в перекладі Ярослави Стріхи. 1240 примірників книжки закупив Український інститут книги для бібліотек за рішенням ради незалежних експертів. Ціна одного примірника становила 100 гривень. У книжці йдеться про принцесу Аміру, яка визволила принцесу Сейді з вежі.

Фемінізм у великому місті

Вісник сексизму vol. 56: На підборах кроком руш!, The Devochki

«Фемінізм і місто» – комікс на основі колонок журналістки Емми Антонюк для сайту «Гендер в деталях». Книгу випускає «Видавництво».

Це історії про життя жінок, розказані з відвертістю та великою любов’ю. Якщо всі охочі розповісти жінкам, як їм жити, вишикуються в рядочок, вийде стрій, довший за Китайську стіну. Ви побачите зріз суспільства: від політиків-сексистів та пластичних хірургів до голлівудських режисерів і продавців декоративної косметики. Замикатиме цю чергу нетверезий сусід, який зможе вимовити лише непевне «киць-киць». У цього мальопису доволі товста обкладинка та тонкий гумор, щоби добряче дати по голові кожному, хто вказує жінкам, ким бути і про що мріяти.

Сексизм у 16

Проте не всі книжки однаково корисні. На «Книжковому Арсеналі» відвідувачі помітили книжку  «Щоб у 16 не було запізно» авторки Марини Ланге.

Ця книжка вийшла у 2021 році у видавництві IPIO (вони називають себе «видавництвом мотиваційних книжок»). Авторка транслює гендерні стереотипи та упередження, називаючи себе арттерапевткою та «ціннісно орієнтованою консультанткою», – пише «Повага».

Авторка книжки пише, що «дівчата вже народжуються з жіночими якостями, а хлопцям потрібно напрацьовувати чоловічі чесноти». Марина Ланге також старанно «виховує» нове покоління віктимблеймінгу: «До чого в майбутньому призведе така стратегія? До провокації побутового насильства. Ці 150 см у спідниці за звичкою кидатимуться на чоловіка. Дівчинка має поводитися так, щоб у хлопчаків навіть думка не виникала її образити».

Наречена, що втекла від смерті

18-річній дівчині вдалося втекти з Дагестану в Швецію після того, як її родичі намагалися проти волі видати її заміж. Дівчина проживає в Швеції з дев’яти років і має подвійне громадянство. У Дагестан вона приїхала 23 червня на прохання батьків, «щоб відвідати діда і побувати на весіллі родичів». Однак після прибуття вона дізналася про плани видати її заміж. Після відмови її стали бити, відібрали у неї телефон і документи.

За словами адвокатки, дядько дівчини погрожував їй «вбивством честі», бо відмова від шлюбу означає ганьбу для родини.

На весілля були розіслані запрошення, зібрані подарунки з гостей у вигляді грошей і золота. У розпорядженні правозахисників є документи, в яких зазначено, хто скільки виділив на весілля.

Дівчині вдалося зв’язатися з другом у Швеції, і він повідомив про її ситуацію шведській поліції.

Про «вбивства честі» на Північному Кавказі регулярно повідомляють правозахисники. Нідерландський фонд «Правова ініціатива» в 2018 році після інтерв’ю з жителями Дагестану отримав інформацію про загибель 33 осіб за мотивами «честі» у період з 2012-го до 2017 року. Загалом за цей час були вбиті 39 осіб, з них 36 жінок і троє чоловіків. У 2020 році правозахисники дізналися про ще вісім таких убивств. Деякі з них трапилися давно. В особливій небезпеці в Чечні перебувають ЛГБТ-люди: про масштабні рейди і вбивства повідомляла російська «Новая газета» та інші ЗМІ.

Один із останніх гучних випадків, пов’язаних із насильницьким виданням заміж, – історія Халімат Тарамової з Чечні. Дівчині у червні не вдалося втекти зі своєю дівчиною до Дагестану. Перед цим її близько пів року тримали під замком. Халімат силоміць була повернута у Грозний до батька і родини, які погрожували їй, після того як дагестанські та чеченські правоохоронці штурмували притулок для жінок, які переховуються від домашнього насильства.

Заміна «ангелів»

Victoria’s Secret оголосив про найбільші зміни за всю історію та назвав жінок, які будуть представляти бренд замість «ангелів».

Серед них футболістка Меган Рапіноу, китайсько-американська лижниця вільного стилю Айлін Гу, модель-плюссайз Палома Елсессер, індійська акторка та інвесторка у технології Приянка Чопра Йонас, британська акторка, фотографка, журналістка Аманда Де Кадене, трансгендерна модель Валентина Сампайо, суданська та австралійська модель Адут Акеч.

Вони утворили групу VS Collective, по черзі будуть консультувати бренд, з’являтимуться в рекламі та просуватимуть Victoria’s Secret в інстаграмі.

Це сувора зміна для бренда, який не тільки давно продавав нижню білизну під виглядом чоловічої фантазії, але й піддавався суворому вивченню в останні роки щодо стосунків власника із сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном та викриттів про мізогіністичну корпоративну культуру.

«Коли світ змінювався, ми занадто повільно реагували, – сказав Мартін Вотерс, колишній керівник міжнародного напряму Victoria’s Secret, у лютому призначений виконавчим директором бренда. Нам потрібно було перестати бути прихильником того, що хочуть чоловіки, і подумати про те, чого хочуть жінки».

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!