Я живу без кишківника. Як це – вилікувати колоректальний рак

від | Бер 24, 2021 | Дівчина говорить, Здоров'я, Її історія

Березень — місяць обізнаності про колоректальний рак (пухлина товстої або прямої кишки). Колоректальний рак посідає друге місце за рівнем захворюваності та смертності в Україні, бо більшість випадків виявляють на третій-четвертій стадії.

Група ризику — переважно чоловіки і жінки 50+, ризик захворіти збільшується з віком, але один із десяти пацієнтів віком молодший за 50 років. Юлія Балан дізналася про пухлину, коли їй було 25. Зараз Юлії 32 роки, вона співзасновниця благодійного фонду підтримки дорослих онкопацієнтів Inspiration Family.

Свого часу Юлія відмовилась від традиційного лікування і вісім місяців лікувалася недоказовими, альтернативними методами. Через це її друга стадія раку кишківника стала четвертою. Як наслідок — лише три операції та 15 курсів хіміотерапії допомогли вийти в ремісію.

Юлія ділиться своїм досвідом, щоб застерегти людей від «альтернативного» лікування. Крім того, вона розповідає про табу навколо процесів у кишківнику та чому важко вмовити людину зробити колоноскопію.

Через вісім місяців альтернативного лікування пухлини значно збільшились

У 25 років я дізналася, що у мене рак кишківника II стадії. Коли про це почула, то не повірила, адже до роботи кишківника у мене не було жодних запитань, із симптомів була тільки сильна слабкість і я періодично непритомніла. Виявилося, що це через низький гемоглобін — у крові знижений рівень еритроцитів, які переносять кисень по всьому організму, тому було кисневе голодування.
Я живу без кишківника. Як це – вилікувати колоректальний рак, The Devochki
А ще у мене була температура 37,5, яку я не відчувала та не мала жодних ознак застуди. Моя сімейна лікарка співставила ці два показники — низький гемоглобін і підвищена температура — і відправила на повну діагностику організму. Врешті дійшли до перевірки кишківника — колоноскопії — там і знайшли дві пухлини.

Не скажу, що я була у шоковому стані, було страшно, але я почала шукати відповіді на запитання «А що ж далі?». Лікування, яке запропонували, мене шокувало, через що я відмовилась від доказової медицини і вдалася до нетрадиційних методів. Це була і веганська дієта, і відмова від цукру та алкоголю, і вживання соди, і настоянки чистотілу та гриба веселка, медитації, бабки-ворожки.
Мої батьки завжди підтримували будь-який мій вибір у житті, оскільки вважають мене дорослою людиною і знають, що я несу відповідальність за своє життя. Та й у такій ситуації складно щось радити, потрібно точно знати, як правильно, а моя сім’я раніше не стикалась із онкологією. Рідні підтримували мене, і наче моє «лікування» йшло добре, адже я нормально почувалася та виглядала, але все ж таки добре пам’ятаю очі мами, коли вона мене проводжала на автобус Житомир – Київ. Кожного разу вона ледь не плакала. Я це бачила і розуміла, що після того, як автобус від’їжджає, мама плаче, тому всі півтори години дороги також плакала.
Я живу без кишківника. Як це – вилікувати колоректальний рак, The Devochki
Через вісім місяців альтернативного лікування я вирішила перевірити, які результати воно принесло. На колоноскопії виявилось, що пухлини значно збільшились. Лікар мене запитав, як я взагалі ходжу в туалет, адже ще трошки й у мене буде повна непрохідність кишківника. Також на КТ (комп’ютерна томографія) виявили ще одне утворення на яєчнику і припустили, що це метастаз. Таким чином моя II стадія перетворилась на IV.

Врешті мені сказали, що стан занедбаний і в моєму випадку найкраще буде зробити операцію за методикою HIPEC, яку на той час в Україні не робили, тому було вирішено лікуватися за кордоном.
Якщо хтось зараз дізнався про діагноз «рак» і думає в бік альтернативних методів лікування, прошу вас не втрачати час. Немає жодних клінічних досліджень, які б підтвердили ефективність альтернативних методів лікування, тож не раджу експериментувати зі своїм життям.

Відкрито можу говорити з будь-якою людиною про процеси, які стосуються кишківника

Мені прибрали майже весь товстий кишківник. Тепер я нагадую собі качку, яка ходить до туалету після кожного вживання їжі, та й між харчуваннями також. Чесно, жодного разу не рахувала скільки точно, але це відбувається достатньо часто. Перші три місяці після операції я майже жила в туалеті, але лікарі одразу мене про це попередили. Десь пів року після операції я почала відчувати, як впоратися з собою. Минуло п’ять років після операції, і я навіть не пам’ятаю, як було раніше. Це просто інший спосіб життя, не можу сказати, що він заважає мені, я просто знаю свій ритм і навіть можу коригувати все часом вживання та видом їжі. Коли йду гуляти, то розумію свій маршрут і де можна сходити в туалет. На жодній спеціальній дієті не сиджу, тому що її не існує. Харчуюсь майже так само, як і харчувалася до операції.
Я живу без кишківника. Як це – вилікувати колоректальний рак, The Devochki
В Україні є проблема з адекватним сприйняттям природних процесів в організмі. У нас є поняття «туалетного» або «коричневого гумору», тобто ще з часів садочка люди про це говорять жартома. Проблеми починаються, коли людина відчуває неладне з боку роботи кишківника, та не може поговорити про це навіть із близькими.

Для мене ця тема зараз не табуйована, відкрито можу говорити з будь-якою людиною про процеси, які стосуються кишківника. Мені пишуть навіть незнайомі люди, описують, що з ними відбувається та просять порадити, яку діагностику пройти та до якого лікаря звернутись. Про це не знімають сторіс та не пишуть пости, але проблеми з кишківником набагато частіше зустрічаються, ніж нам здається.

Клімакс — це американські гірки

Після основної операції виявилося, що та пухлина на яєчнику — не метастаз, а окремий рак яєчника I стадії. Мені його видалили разом із кишківником, а перед цією операцією зробили ще одну і видалили здоровий яєчник, оскільки була застосована методика HIPEC, і у разі прямого контакту з підігрітою хіміотерапією він просто згорів би. Здоровий яєчник перебуває на кріозаморозці, і є можливість підсадити його назад, що планую зробити наступного року.
Я живу без кишківника. Як це – вилікувати колоректальний рак, The Devochki
Клімакс — це американські гірки, й всі його принади я відчувала цілий рік, аж поки мій онколог сказала, що мені можна приймати замісну гормональну терапію. Зараз я майже не відчуваю неприємних побічних ефектів клімаксу, хіба що серце іноді тарабанить.

Інтимне життя змінилося, його стало значно менше через знижене лібідо, але так буває не у всіх. Думаю на це повпливали й операції. Секс тепер не може бути без лубрикантів, адже є сухість, тому це цілий ритуал, до якого треба готуватись.

У мене є хлопець, із яким я почала зустрічатися ще до діагнозу, разом ми вже 10 років. Секс у клімаксі та після лікування раку кишківника є, але з певними корективами.

Я відкрито розповідаю про свій стан і з іншими чоловіками жартую. Розумію, що деякою мірою це захист, але чомусь відчуваю позицію сильної. Іноді бувають жарти типу «Юля, коли вже ти розійдешся зі своїм хлопцем?», на що я відповідаю: «А тобі потрібна дівчина, яку не цікавить секс?». Мені стає смішно, їм, здається, ні.

Перед операцією онколог в Ізраїлі сказала, що окрім кишківника та яєчника мені потрібно видалити й матку також. Я запитала навіщо, адже на КТ вона не світиться, тобто патологічних процесів там немає. Але вона сказала, що є певні протоколи лікування, і в моєму випадку рекомендоване видалення. Після консультації онколога у мене була консультація у хірурга і за час між ними вперше в житті в мене сталася справжня істерика. Мене трусило, я не могла перестати плакати, медперсонал відпоював мене валер’янкою, але це не надто допомогло. Пам’ятаю, вийшла на вулицю і, щоб якось відволіктися, знімала на відео мурах. У такому стані я познайомилась із хірургом, і він сказав, що матку видаляти необов’язково, і він її залишить. Тож тепер жартую, що матку я собі наплакала.

Тільки через три роки дісталася до причини такої рекомендації онколога. У мене є підозра на синдром Лінча — спадковий рак кишківника у молодому віці, для якого характерний ще й рак яєчника, а ще більшою мірою є загроза розвитку раку ендометрію. Тобто це була превентивна міра, але, по-перше, клінічно синдром Лінча не було підтверджено, а по-друге, мені ніхто не пояснив, у чому причина необхідності видалення матки.

Я довго вмовляла своїх рідних пройти колоноскопію

Колоноскопію жартома називаю своєю улюбленою процедурою. Починаючи з 2014 року, коли було встановлено діагноз, я її пройшла вже 15 разів (подумки вішаю медаль на груди).

Колоноскопія — діагностична медична процедура, під час якої лікар-ендоскопіст оглядає і оцінює стан внутрішньої поверхні товстої кишки за допомогою спеціального зонда. Є гастроскопія, або як її називають «ковтати зонд», так ось, це те саме, але через анус. Перед колоноскопією необхідно три дні дотримуватись безшлакової дієти, а за добу до процедури треба пити спеціальний розчин для очищення кишківника.

Я три рази проходила колоноскопію без анестезії і нікому не раджу повторювати мій досвід. Зараз її роблять під наркозом, людина спить і нічого не відчуває. Якщо ви маєте пройти цю процедуру, то раджу дізнатися, чи роблять анестезію у цьому медичному закладі.

Колоноскопія — це обов’язковий скринінг раку кишківника для всіх людей віком від 50 років, адже рак кишківника здебільшого зустрічається у людей за 60 років. Якщо вчасно обстежитися, виявити та видалити доброякісні поліпи, то раку кишківника взагалі можна уникнути. В Україні можна зробити скринінг безоплатно за направленням від сімейного чи лікаря-куратора, оскільки колоноскопія входить до переліку пакетів медичних гарантій для раннього виявлення онкології від Національної служби здоров’я.

Я довго вмовляла своїх рідних пройти колоноскопію. Всі лікарі, з якими я консультувалася, наголошували на необхідності зробити це моїм батькам та сестрі. Першою вмовила сестру, у 2019 році вона пройшла колоноскопію, і це тоді, як мені діагноз встановили у 2014-му. У неї виявили доброякісну нейроендокринну пухлину, це зовсім не те, що в мене, але ось так в абсолютно безсимптомної людини можуть виявити потенційно загрозливий стан. Якби не видалили це утворення, то з часом це могло перетворитися на рак.

Минулого року зробила колоноскопію моя мама, у неї все добре. Тато ще не обстежився, але маю надію, що цього року я його дотисну, він уже майже погодився.

Важко мотивувати людей зробити колоноскопію, навіть як у моєму випадку, коли у людей є реальна загроза здоров’ю. Це пов’язано з інтимністю процедури, далеко не кожна людина готова робити таке обстеження, якщо у неї немає симптомів. Більшість іде до лікаря, тільки коли вже болить, але рак кишківника на першій-другій стадіях може взагалі ніяк себе не проявляти. Ось і маємо страшну статистику, коли більшою мірою виявляють рак кишківника на третій-четвертій стадіях.

Дійсно, у молодому віці до 50 років рак кишківника є швидше винятком. Щодо симптомів, які можуть говорити про рак кишківника, — це постійна слабкість. У цьому випадку здайте загальний аналіз крові й подивіться на рівень гемоглобіну. Це може бути постійна підвищена температура тіла без ознак застуди. Це може бути різка втрата ваги без зміни харчування.

Кричущі симптоми раку кишківника — кров або слиз у калі, закрепи або проноси, але ці симптоми можуть бути, а можуть не бути, вони характерні для більш пізньої стадії раку. У будь-якому випадку, якщо є потенційно загрозливе новоутворення, то воно буде кровити, але кров у калі ви можете не бачити. Якщо колоноскопія для вас це занадто, то для початку можна здати кал на приховану кров й у разі позитивного аналізу вже точно йдіть на колоноскопію.

Фотографиня: Таня Рейзліна
Візаж та зачіска: Люда Агаханова
Стилістка: Яра Слобода
Одяг: TAGO

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!