Як говорити з дітьми про різність та мультикультурність

від | Бер 12, 2021 | Дівчина говорить, Її історія

СВОЯ – соціальна кампанія, покликана привернути увагу до різноманіття українського суспільства.
«СВОЯ народилась після того, як ми з подругами почули історію 13-річної дівчинки, яка живе і навчається в Києві. Через свій колір шкіри вона щодня стикається з надмірною і часто негативною увагою. Нам захотілося показати цій дівчинці і тисячам тих, про чиї історії ми не знаємо, що різних на вигляд і різних за походженням українок багато, і що кожна з них так само, як і я, – своя в Україні. Хочеться, щоби голос різноманіття був почутий, аби дівчата та жінки, які стикаються з нетерпимістю, надихались історіями наших героїнь і відчували себе своїми», – розповідає Світлана Заліщук, співавторка ідеї.

У грудні минулого року в рамках кампанії вийшов календар «СВОЯ», який зібрав історії 13 героїнь – різних на вигляд та різних за етнічним походженням жінок, які живуть та реалізуються в Україні.

«Цей календар є унікальним явищем. Ми об’єднали представників індустрії моди та українських громадських діячок, бо віримо, що мода може і має стати джерелом цінностей, ефективним каналом комунікації ідей. Боротьба за права людини, боротьба проти будь-якої нетерпимості та дискримінації має стати модною», – говорить Наталія Бакуліна, продюсерка проєкту.

Героїні кампанії СВОЯ відповідають на запитання, як вони говорять зі своїми дітьми про різність та мультикультурність.

Як говорити з дітьми про різність та мультикультурність, The Devochki
Марина Карпій, українка, фотографиня, та її донька-«грузаїнка» Лізі Дедаламазішвілі
Улюблена книга Лізі – «Дітям про важливе». Вважаю, це одна з найкращих книг, щоби барвисто і просто показати дитині, як чудово, що ми всі – різні. Часто звертаю увагу доньки, коли зустрічаємо людини іншої національності, завжди виявляю свій інтерес і вона чіпляється за мою реакцію. Завжди кажу про те, як це гарно і цікаво – говорити іншою мовою, мати шкіру іншого кольору, але що в душі ми всі однакові, і світ від нашої «різниці» тільки прекрасніший.
Як говорити з дітьми про різність та мультикультурність, The Devochki
Міріам Драгіна, поетеса, та її донька Олександра Харченко, школярка.
Українські єврейки
Про різність, мультикультурність спеціально не говоримо. Ми весь час перебуваємо в міжкультурній комунікації, тому що раніше вдавалося подорожувати. Та й чимала частина родини живе за межами України. Зараз спілкуємося з ними онлайн. Був випадок, коли дочка подружилася з дівчинкою в садку і розповідала мені про те, як дружить із нею, а на святі я побачила, що подружка афроукраїнка, і доньці навіть у голову не приходило мені про це окремо повідомляти. Тоді я для себе зрозуміла, як прекрасно, що у моєї дитини жодних установок і кордонів у голові.

Думаю, це пов’язано не тільки з мультикультурною комунікацією нашої сім’ї, а й кіно, яке дивимося. Національність інших людей не має для нас жодного значення, хіба що цікаво дотримуватися традиції в тій чи іншій країні і вивчати культуру. І на щастя, доньці не доводиться стикатися з ворожістю на свою адресу. А коли вона чує, наприклад, расистські висловлювання десь у школі, ділиться іноді, як неприємно їй бути з цими людьми поруч. Напевно, секрет у тому, що в розмові з дитиною потрібно зняти важливість із питань національності або сексуальної орієнтації. Тоді ці незмінні риси будуть сприйматися природно.
Як говорити з дітьми про різність та мультикультурність, The Devochki
Зара Гусейнова, азербайджанка, громадська діячка та підприємниця, та син – українець Ден Пасічник

Із сином я б говорила про різницю через індивідуальність, що такого, як ти і як я, більше в світі немає, і кожен із нас індивідуальний зі своїм прекрасним і неідеальним. А ще б говорила про те, що у нас однакове. Коли кілька років тому я була на тренінгу Тоні Роббінса в Сан-Хосе, 10 тисяч людей з усього світу одночасно піднімали руки, коли ставили запитання про страх самотності, втрати близьких. На різних заходах я зустрічала людей різних віросповідань, рас, достатку й освіти, та було очевидно одне – всі вони мають схожі страхи, бажання, мрії та переживання.

Краса в тому, що ми всі різні, і добре мати diverse group of people в оточенні, тому що це будуть люди з різними думками і поглядами. Коли ці люди будуть об’єднуватися навколо спільних цінностей, то можна створювати важливі і значущі речі. Але водночас не забувати, що у всіх свій шлях, який треба поважати і розуміти.
Як говорити з дітьми про різність та мультикультурність, The Devochki
Маша Гайдар, українська громадянка російського походження, громадська діячка, та її донька Сєлє Гайдар, школярка, українка з африканським корінням

Я кажу їй про те, що багато-багато років тому, коли люди були мисливцями, збирачами, жили в первісному суспільстві, вони переважно контактували з тими людьми, яких знали і з якими вони були навіть родичами. І звичайно ж, тому в інстинкті закладено побоюватися та очікувати загрози від людей, яких вони не знають, які виглядають інакше, думають по-іншому.

Цивілізація, можливість обмінюватися досвідом, їздити до різних країн, робити багато прекрасних речей і спілкуватися з іншими людьми передбачають прийняття інших людей і відхід від цих страхів. А втім треба розуміти, що у багатьох людей вони залишилися.

Особливо у тих людей, які мало подорожували, мало контактували, вчилися, дружили, працювали з іншими різними людьми і тому просто не звикли. Їх можна пожаліти трошки, тому що вони трохи застарілі, в якомусь сенсі ментальні динозаври, бо вони не можуть бути частиною великого і різноманітного світу через свої стародавні страхи.

Фото: Денис Маноха

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!