Бути дівчиною-підлітком та мешкати водночас у селі, де у різних сферах життя тебе оточують одні й ті ж люди, — справжнє випробування. Йдеться, звісно, не лише про фізіологічні зміни. Всі досягнення і прагнення, які були важливими для тебе у молодшій школі, знецінюються іншими. Високі оцінки, кількість прочитаних слів уголос за хвилину, вміння кататися на велосипеді без рук чи бігати швидше, ніж сусідський гусак, — нащо воно, коли у тебе немає хлопця? Переступаючи умовний 12-річний рубіж, стикаєшся з тим, що тебе перестають сприймати як особистість, що є цінною сама собою. Свою цінність тобі пропонують повернути через того, хто назве тебе «моя мала».
На ровесників годі розраховувати: вони нижчі за зростом, а все, що їх цікавить — де взяти колонку, щоб увімкнути на всю вулицю реп із матюками, та пограти на задніх партах у «триньку» з копійчаними ставками. Та й мотивації до стосунків у хлопчаків не було: про жодного з них не пліткували «він настільки страшний, що ніхто з ним не забажає зустрічатися». Тож першими хлопцями семикласниць зазвичай ставали старшокласники. А інколи партнери були набагато старшими.
«Я більше не дєвочка», — з гордістю сказала мені знайома (на той момент нам обом було по 13) і уточнила, що її «першим» став 23-річний чоловік, із яким вона до цього переписувалася та обмінювалася MMS-ками. На моє ніякове «І як воно?» мовила: «Спробуй сама та й побачиш». І глянула так, неначе розгадала найбільш заплутану таємницю Всесвіту, над якою до цього ламали голову тисячі авторитетних вчених.
Під час знайомства з тим чоловіком вона «заокруглила» свій вік до 15-ти. Але навіть до появи соцмереж у селі не лишалось місця для таємниць, тож від небайдужих партнер таки дізнався, скільки років їй насправді. Він обірвав із нею стосунки, а вона бідкалася, що її «здали».
Після того випадку багато хто почав сприймати її як непристойну дівчину, яка лізе в ліжко до старших чоловіків. Серед цих «праведників» була і я. До особистої неприязні долучилася внутрішня мізогінія: «Вона сама заварила ту кашу та ще й про вік збрехала. Так їй і треба!». І лише через багато років я задумалася: чому суспільний і мій зокрема осуд не торкнувся того 23-річного чоловіка, який зайнявся сексом із дівчиною-підлітком та приховав від неї, що має наречену? Так, моя знайома додала собі кілька років, але навіть 15 — це замало, щоб опиратися впливу дорослого, розрізняти власні бажання та нав’язані іншими, а також ухвалювати зважені рішення. Молодий чоловік, що має більш-менш привабливу зовнішність, міг би знайти коханку серед ровесниць (чи, можливо, й мав?), але він все ж захотів сексу з дівчиною-підлітком — недосвідченою й невмілою.
Чому?

Статева (не)зрілість

«У юної дівчини немає з чим порівняти ці стосунки, вона не знає, що буває інакше, тож у чоловіка розв’язуються руки дуже сильно, і ось це почуття влади над нею його приваблює, — каже психологиня й фемблогерка Марина Воробйова. — Але згідно з українським законодавством, про стосунки дорослого чоловіка з дівчиною молодшою за 16 років не може бути й мови. В іншому разі у батьків підлітка з’являється привід звернутися до відповідних органів».
Але вік сексуальної згоди в статті 155 Кримінального кодексу України прописали не так давно — навесні 2018 року. Раніше ця стаття передбачала «кримінальну відповідальність за статеві стосунки з особою, яка не досягла статевої зрілості».
Поняття «статева зрілість» — оціночне, і дуже добре це ілюструють коментарі під новинами про зґвалтування чи зникнення неповнолітньої, особливо якщо журналіст чи адміністратор групи підібрав фото, де дівчина з яскравим макіяжем:
«Їй 14? Та я в свої 30 виглядаю молодше, ніж вона!», «Нинішні дівчатка починають рано дорослішати та цікавитися сексом. Самі лізуть на чоловіків, а ми ж в їхні роки в ляльки гуляли», «Почуваюся педофілом, коли дивлюсь на таких».
Щойно коментатори за якимись своїми критеріями визначають, що дівчина-підліток виглядає на 20+, то й одразу починають приписувати їй і легковажність, і розпусність. Більш-менш об’єктивно статеву зрілість (коли дівчина має виражені вторинні статеві ознаки, здатна без шкоди для свого здоров’я вести статеве життя, переносити вагітність, народжувати та годувати дитину) може оцінити судово-медичний експерт разом із акушером-гінекологом. Але чи лише річ у фізіології?
З досвіду кількох моїх сільських знайомих я знаю, що у 15 років цілком можна виносити і народити дитину, відмовитися від оплачуваної участі в шоу «Вагітна в 16», а потім почути від колишнього коханого: «Мало з ким ти там гуляла! Дитина точно не моя». Знаю, що можна стати мамою у 9 чи 10 класі й у найкращому разі одружитись зі своїм надто дорослим хлопцем, а в гіршому — спостерігати, як батько твоєї дитини йде в запій та лізе до тебе з кулаками.
Роздивляючись їхні соцмережі чи перетинаючись із ними в барі, розумію: їм кортить гуляти, спілкуватись із однолітками, танцювати всю ніч. І тут же хтось знайдеться, хто тихенько прошипить: «От гуляща, про дитину б подумала!». І цим «хтось» можу виявитися навіть я сама.
Знову, як з’ясовується, дуже легко засудити дівчину-підлітка, звинуватити її подумки в тому, що знехтувала контрацепцією та розставила ноги перед дорослим чоловіком. І знову забути про ще одну ланку цього ланцюжка — дорослого чоловіка, який зайнявся сексом із неповнолітньою. Який сказав, що вчасно висуне. Який пошкодував грошей на презервативи та поскаржився, що в кондомі відчуття не ті — «наче квіти в протигазі нюхати».
Якби неповнолітня сільська дівчина взяла на себе й питання контрацепції, то ця місія була б нездійсненна. Багато дорослих не наважуються купити презервативи у випадковій міській аптеці чи супермаркеті, а тинейджерка якраз піде в магазин до тьоті Люди, щоб через кілька годин все село знало про її покупки, еге ж? Ще є інша проблема — фінансова: не всі батьки дають кишенькові гроші.

Секс-просвіта: без неї ніяк

Згідно з опитуванням «Показники та соціальний контекст формування здоров’я підлітків» за 2018 рік, інформацію про статеві стосунки підлітки найчастіше черпають із інтернету. Ще частково дізнаються про секс від друзів, однокласників та з телепередач. Лише третина респондентів джерелами інформації вказала вчителів та батьків.
Сільським батькам не вистачає часу поговорити з дітьми про секс. Їхній звичайний день виглядає так: господарство — робота — господарство — випуск новин/ «мильна опера» — сон. Тому вони свято вірять: освітою їхніх дітей має займатися лише школа.
Хто має більше відповідати за секс-просвіту дітей — вчителі чи батьки — питання риторичне, а от те, що в школі мають розповідати про це, Марина Воробйова впевнена. Є кілька способів: можна ввести окремий шкільний предмет, який викладатиме «свій» вчитель, чи запровадити державну програму, яку буде вивчати певна кількість спеціалістів, а потім курсуватимуть школами та їздитимуть у віддалені райони. У будь-якому разі це має вирішуватись на рівні Міністерства освіти, вважає Марина.
У нашій школі провідниками у світ sex education могли стати «Основи здоров’я» та «Біологія». У підручниках першого предмету йшлося про менструації, полюції, секс та вагітність, і ми з однокласницями навіть пам’ятали номери найцікавіших сторінок. Однак ледь не щороку в нас мінявся вчитель: цей предмет вів то історик, то вчитель трудового навчання, то фізрук. Кожен із них сприймав «Основи здоров’я» як додаткові години на тиждень, а отже надбавку до зарплати. Всю енергію вони витрачали на підготовку до свого основного предмету, а деякі не морочили собі голову, ставили «десятки» за наявність підручника та йшли на перекур.
Біологія вразила більше. Пригадую, коли ми вивчали розділ «Статева система людини», вчителька розповідала нам детальніше про будову жіночих статевих органів. Її і без того тихий голос став приглушеним, коли вона заговорила про дівочу пліву. Мовляв, та може бути настільки еластичною, що не порветься під час першого статевого акту, а розтягнеться, тож все обійдеться без крові. «Тож, хлопці, майте на увазі, а ви, дівчата, поясніть у майбутньому своїм партнерам, аби ті не ображались і не звинуватили вас в обмані», — порадила вчителька.
Після того ми складали тест по статевій системі, і всі хлопці написали його на двійку. Викладачку це настільки обурило, що вона спересердя крикнула: «Та ви нічого окрім члена і піхви не знаєте».
Здогадуюся, що через десяток років їхні знання про своє та жіноче тіло лишаються на тому ж рівні. Як і в тих старших чоловіків, що займалися сексом із моїми неповнолітніми знайомими. За їхнє незнання та небажання знати суспільство їм нічого не висуне. Винною залишиться дівчинка, яка не знала про контрацепцію і не здогадувалася, що є цінною сама собою.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!