З тебе сто гривень: як я живу в шлюбі з роздільним бюджетом

від | Січ 21, 2021 | Дівчина говорить

Ми з чоловіком разом п’ять років, і весь цей час наш бюджет роздільний. І це дуже зручно.
Якось на світанку наших відносин настав той бентежний момент, коли я запросила його до себе в гості. Господарочка з мене так собі, тому, щоб не зрізати на корені стосунки, які лише назрівали, вечеряти вирішили піцою. До неї – вино, за яким ми зайшли до супермаркету. На касі я помітила, що чоловік сильно нервує. Нарешті він зібрався і запитав прямо: «Ти не проти, якщо я заплачу за вино?»
Незвичайна ситуація, якщо не знати передісторії. Річ у тім, що я в ті часи була феміністкою, якою залишаюся і до цього дня. Але тоді я була молодшою ​​і войовничою та своїм активізмом цілком вписувалася в радикальні уявлення про боротьбу за жіночі права.
Чоловік в той час від фемінізму був далеким і сприймав його досить стереотипно. І якщо те, що феміністка цілком може голити пахви, ноги та інші частини тіла, йому тільки треба було дізнатися через кілька годин, то реакції на оплату вина для побачення він побоювався. Тому довго набирався духу, поки нарешті не спитав.
«Окей, – відповіла я. – Тоді з мене піца». Цим лаконічним діалогом і почалися наші стосунки, а разом із ними – наш роздільний бюджет.
Спочатку про загальний рахунок і не йшлося. Щось куплю я, щось він. У ресторані з нього вечеря, з мене коктейлі. Сьогодні за твої, завтра за мої. Це було досить комфортним форматом для мене, я не почувалася в боргу та відчувала нас як рівних партнерів. Для мене це залишається одним із найважливіших чинників у взаєминах.
За кілька місяців ми з’їхалися, і побутові питання, зокрема питання бюджету, стали гострішими. Ми ніколи не порушували тему спільного бюджету, коли всі зароблені гроші складаються в один котел. Можливо через те, що заробляли завжди приблизно однаково і в разі злиття бюджетів виходило б те ж саме, що і під час роздільного ведення фінансів. Можливо, через те, що в нас дуже різні звички, зокрема харчові.
Мені незрозуміла любов чоловіка до солодощів, а йому – моя до доставки їжі (готувати я так і не полюбила). За умови спільного бюджету, як мені здавалося, я буду відчувати себе некомфортно, коли чоловік купує солодощі, а він – коли я замовляю доставку. І таких пунктів було багато.
Спочатку кожен залишався при своїх ресурсах, а після купівель у магазині ділили навпіл ту суму, що витратили на спільні потреби. Так само було влаштовано з подорожами, ремонтом, машиною. Оплачував хтось один, другий віддавав половину.
З часом ця схема почала напружувати, після кожної купівлі треба було рахувати, ділити, віддавати, а ми ж ще й гуманітарії! Вирішили завести змішаний бюджет. Загалом він нічим не відрізняється від роздільного, просто технічно зручніший.
Ми оформили рахунок у банку й отримали на цей рахунок дві картки (щоправда, на ім’я чоловіка, але рахунків із двома користувачами ми не знайшли, а шкода – це було б зручно). Щомісяця ми кладемо туди однакові суми, які йдуть на загальні витрати. Якщо я зайшла в магазин і купила продуктів на нас двох – сплачую загальною карткою, і чоловік мені вже нічого не винен. Якщо я купила продукти та пляшку чилійського, яку збираюся випити одна, я заплачу за продукти зі спільної, а за вино – зі своєї.
Може здатися, що набагато простіше і зручніше було б користуватися загальним рахунком, скидаючи туди абсолютно всі сімейні гроші. Мені подобається знати, що за свої гроші я куплю те, що захочу, і мене не буде дратувати, якщо чоловік свої гроші витратить на якусь дурість. Наприклад, у нас із подругою є традиція їздити влітку в теплу країну до моря удвох. Для мене було б дивно брати на це гроші у чоловіка.
Звичайно, немає жодних непохитних обмежень щодо розділення грошей. Якщо у когось немає потрібної суми, ми можемо її одне одному дати або позичити, в залежності від фінансових можливостей. Якщо в одного грошей небагато, а в іншого вони є, то він не буде голодними очима дивитися, як інший їсть рябчиків. Спільна картка може спорожніти, тому сьогодні в магазин може сходити хтось один, а завтра – хтось інший, суми ми не будемо звіряти. Так само і з ресторанами, і з розвагами – якщо не вдається сплатити загальною карткою, то ми живемо за принципом «сьогодні – ти, а завтра – я».
Багато хто запитує (насправді, не питають, а частіше наїжджають, бо питання роздільного бюджету – сильний тригер): а як же бути, якщо хтось втратить дієздатність, захворіє, не зможе заробляти гроші?
Мені ці запитання здаються дивними: зараз ми використовуємо роздільний бюджет тому, що так зручно для нас обох. Коли це стане незручним для когось із нас, звичайно, інший візьме на себе матеріальні зобов’язання. Ми очікуємо можливості матеріальної підтримки одне від одного у складні часи. Тому що любов і сім’я – це набагато глибші поняття, ніж те, в чиїй кишені лежать гроші.
 

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!