Як зменшити надлишок одягу: віддати, продати та купувати вживані речі

від | Січ 15, 2021 | FITTING ROOM

Можна любити чи не любити моду, слідкувати за її тенденціями чи ні, та від необхідності носіння одягу нікуди не подітися. Він потрібен нам для захисту від холоду чи спеки, щоби позначити свій статус, виділитися у соціумі чи продемонструвати свою позицію. Одяг – частина нашого повсякденного життя. Понад 100 років тому праця кравця та шевця дуже цінувалася, одягу було менше, його носили до дірок і не викидали сорочку через одну плямку.
«Зараз за умови потокового швацького виробництва загальний час пошиття сорочки – 11 хвилин. А щоби виготовити такий же виріб на машинці Zinger (кінець ХІХ століття) знадобиться 16 годин. У ХІХ столітті потрібно було рік часу, щоби підготувати матеріали (виростити льон, вимочити, вичесати його), і ще рік, щоби виготовити сорочку (спрясти нитку, зіткати полотно, відбілити його, вишити і пошити сорочку), – розповідає дослідниця історії костюма та голова громадської організації «Творча спілка реконструкторів традиційних народних промислів» Людмила Сівцева-Климук. – У звичайної селянки в Лубенському повіті було близько 25 сорочок, п’ять пар запасок, 20 хусток, три керсетки, ватянка або юпка, кожушанка або кожух, чоботи, прикраси. У разі активного носіння сорочка зношувалась за кілька років, керсетки ж носили один-два роки, ватянку – чотири, а кожух – понад п’ять років».
У сучасному світі щороку виробляються тонни нового вбрання – футболки, джинси, спідниці, взуття, сукні, сорочки, сумки, краватки, джемпери, шорти і піжами. На жаль, велика частина цих речей ніколи не буде вдягнена – їх відправлять на спалення або в кращому разі на переробку.
Кілька років тому бренди ZARA та H&M гучно заявили про свої програми утилізації та переробки речей. У київських магазинах ZARA є спеціальні контейнери для збирання одягу. У H&M Group кажуть, що збирають 25-30 тисяч тонн одягу на рік. У своїх магазинах вони впровадили програму лояльності: за принесений на переробку одяг можна отримати знижку на купівлю (на період карантину в київських магазинах на переробку одяг не приймають). Нещодавно і японський ритейлер Uniqlo оголосив, що приєднається до Zara та H&M, аби разом розв’язати проблему перевиробництва та непотрібних товарів.
Однак у світовому масштабі лише 20% непотрібного одягу використовується ще раз чи переробляється. Більшу частину речей все ж викидають на звалище чи спалюють.

Перевиробництво VS маленькі бренди та благодійні організації

Шлях до зменшення споживання починається з шафи. Стилісти та екоактивісти радять хоча б раз на сезон перебирати гардероб. Це полегшить планування закупівель (і зменшить кількість необдуманих). До того ж, якщо ви маєте багато одягу, який з певних причин вам більше не підходить – за фасоном, виглядом, розміром, – його можна сфотографувати і виставити на продаж. В Україні для цього є чимало майданчиків: тематичні барахолки в соціальних мережах, OLX, Шафа, Клубок, Kidstaff.

Як зменшити надлишок одягу: віддати, продати та купувати вживані речі, The Devochki

Гаражний розпродаж в 482store


Можна організувати обмін одягом із друзями або навіть гаражний розпродаж. Саме так і зробила засновниця бренда сумок Ozerianko Bags Дар’я Озерянко. «Усе почалося одного літнього дня, коли ми разом зі стилісткою розібрали мій гардероб, і 80% речей мені більше не підходило, – розповідає Даша. – І от я сиджу біля цієї гори речей і не можу зрозуміти, куди все це?! Є нові речі, є брендові, є улюблені. І так хочеться, щоб вони і далі приносили комусь радість. Тож я запропонувала влаштувати «Гаражсейл», і ми зробили це разом із магазином 482store та його засновницею Катериною Подольською, а також за участі Асоціації стилістів України. Стилісти консультували людей під час події. Такі заходи ми плануємо повторювати раз на сезон. Хоча це не новий формат продажу речей, але вважаю його досить важливим для усвідомленого споживання і кругообігу речей у природі».
Ще один приклад усвідомленого споживання показала громадська організація Soul Sisters. На підтримку принципів соціального підприємства одна із засновниць Дарини Брикало запустила акцію зі збирання старих футболок, із яких потім зробили кольорові килимки.
Якщо у вас є унікальні речі, які хочете продати, то за адресою Франка, 15 працює салон вінтажного одягу Goodbuyfashion. Тут приймають не все. Йдеться про справжній вінтаж та дизайнерське вбрання. Тож перед тим як нести речі, їх краще сфотографувати і надіслати на фейсбук-сторінку магазину.
Як зменшити надлишок одягу: віддати, продати та купувати вживані речі, The Devochki

Благодійний магазин «Ласка»


Гарні речі, які ви не носите, можна віддати у благодійний магазин «Ласка». Вони мають бути чистими і цілими. Частину з принесеного одягу продають, а  60-80% переданих речей віддать в благодійні фонди. Таких магазинів у Києві два – на Липинського, 3, та Малопідвальній, 15. Якщо у вас немає пересторог щодо вживаних речей, то сюди можна не лише принести свої, а й купити щось собі. В асортименті одяг, взуття, сумки, аксесуари, книги.
Як зменшити надлишок одягу: віддати, продати та купувати вживані речі, The Devochki

Благодійний фонд СВЕТР


Продажем вживаного одягу також займається благодійний фонд СВЕТР на Шовковичній, 39/1. Цей проєкт створили Вікторія Дубровська та Альона Федоренко для допомоги дорослим онкопацієнтам. Фонд має два напрямки: благодійний шоурум та інформаційну підтримку. «На прибуток від продажів благодійного шоуруму купуємо медикаменти. «Шоурум» – це вже більш робоча назва, раніше був стаціонарний магазин, а пізніше ми перейшли на формат вечірок-барахолок. Минулоріч їх було кілька, через карантинні обмеження», – каже Вікторія Дубровська.
БФ «СВЕТР» приймає речі в хорошому стані, ті, які ще можна використовувати. Все, що не підходить для продажу, передають малозабезпеченим родинам. Окрім одягу зараз збирають книжки – облаштовують коворкінг для пацієнтів онкоцентру.
Віднести чисті та цілі речі можна у товариство Червоний Хрест. Воно розміщується на Пушкінській, 30. Або в пункт приймання у «Банк одягу» для допомоги малозабезпеченим – у будівлю бібліотеки імені Сухомлинського на вулиці Щусева, 34/1.
Організація «Благодійник» приймає речі для дорослих та дітей, допомагаючи дитячим будинкам та ребцентрам. Також одяг приймає фонд «Карітас» – під їхньою опікою одинокі люди похилого віку, вимушені переселенці й люди, які опинилися у важких життєвих обставинах.
На Саксаганського, 77, є міжнародний благодійний «Фонд гарних справ». Сюди можна принести одяг, взуття, іграшки та книжки, які фонд передасть тим, хто не має змоги придбати ці речі.
Також одяг можна скласти у спеціальні контейнери проєкту «Кошик добра». У Києві їх кілька – детальна мапа розташування за посиланням. Усі принесені речі передаються в інтернати, будинки для людей похилого віку, для переселенців та безпритульних, а також у малозабезпечені сім’ї.

Новий одяг – не в пріоритеті

Пандемія, яка вже рік диктує нові правила життя у світі, не обійшла й індустрію одягу. Збільшились продажі в онлайн-крамницях, люди почали розхламлювати шафи та переглядати свої звички. На своїй сторінці у соціальній мережі Facebook я провела невелике опитування «Чи купуєте ви одяг та наскільки змінилися потреби в ньому?»
«Одяг майже не купую. А якщо купую, то переважно секонд. І зараз це ще крутіше, бо розумне споживання. Останнє, що купила, – зимова куртка і черевики, просто через те, що попередні зносилися. У Коломиї на секонді купила собі шкіряну сумку за 60 грн. Більше нічого не вибрала, бо нічого не треба. Вирішила по-максимуму носити те, що є», – пише Жанна, медіатренерка та телепродюсерка.
«Пів року ходжу у зручному або хатньому. Працюю дистанційно. Верхній одяг неактуальний, як і нові туфлі-човники чи сумки. Вирішила не оновлювати гардероб зайвими лахами. Економлю. Карантин продовжать, тому нема сенсу купувати одяг. З весни ще все неношене лежить. Комбінуватиму», – відповіла Анна, радіоведуча.
«Я звикла одяг купувати в подорожах, ходжу в аутлети. Тому зараз це теж на паузі. В Україні рідко ходжу в ТЦ. Інколи замовляю базовий одяг у «Всі. Свої» (типу майки, футболки, там є один бренд, який мені подобається). Можна сказати, що зі скасуванням подорожей я стала й одягу купувати менше. Гардероб точно переглянула. Щось продала, щось віддала. Зрозуміла, що хочу дещо змінити стиль, і навіть склала список, що б хотіла докупити. Хочеться мінімалізму, якщо коротко. Це хороший бік карантину в моїй ситуації», – зазначила Юлія, менеджерка з комунікацій.
Цінувати вироблене та з розумом підходити до планування гардеробу, не витрачаючи на вітер свої та чужі ресурси, – звичка, необхідна сучасній людині. Не варто відмовлятися від купівлі нового джемпера, якщо попередній зношений чи потрібен інший розмір. Мінімалізм, який пропагується на противагу перевиробництву, з позиції важливості для конкретної людини не виграє, а програє. До покупок треба ставитися раціонально: читати літературу про планування гардеробу, визначити свій тип фігури, звернутися до стиліста. Зрештою, навіть селянки у 19 сторіччі мали 25 сорочок, а не одну.

Диджитал-одяг

Під час пандемії відбувся шалений сплеск у сфері нематеріального одягу. На цьому ресурсі dress-x.com представлено цифровий одяг традиційних дизайнерів, який диджиталізовано, а також цифровий одяг нових 3D-дизайнерів.
«Це дає можливість одягнути сукню для контенту, «приміряти» вбрання, яке ви не можете вдягнути в реальному житті, бо його ціна у фізичному світі набагато вища за віртуальну», – пише на своїй сторінці у Facebook одна з засновниць цього проєкту, українська бізнесвумен Даша Шаповалова.
Якщо певна частина гардеробу може бути цифровою, то і фізична частина гардеробу може значно зменшитися. Звісно, поки що це доступно не всім, бо це стосується високої моди, далекої від звичайних людей. Тим, хто не купує вбрання за десятки тисяч доларів, усе ще потрібні фізичні джинси, кофти та футболки.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!