«Мовчання ягнят», або Сумне і смішне про пошук роботи

від | Вер 24, 2020 | Дівчина говорить, Кар'єра

Пошук роботи в Україні – це завжди химерний процес із багатьма невідомими: деякі вакансії відкриваються для друзів, а ти думаєш, що для тебе; резюме відправляються, немов у порожнечу, – чи хтось їх отримав, маєш відчути інтуїтивно; зарплатню ретельно приховують, аж поки ти не зробиш гігантське тестове; про закриття вакансії маєш дізнатися, провівши власне розслідування.
Та що мені вам розповідати – думаю, той, хто хоч раз шукав роботу не через знайомих, має чудове уявлення про ці втаємничені процеси, загадкові процедури і непередбачувані повороти.
Хтось може сказати: а як ти думала шукати роботу під час кризи: раз – і все, знайшла? Ні, але криза ніяк не впливає на ввічливість та здоровий глузд. Принаймні, хочеться вірити в те, що роботодавці, відчувши, що попит перевищує пропозицію, не користуються ситуацією.
Давайте одразу абстрагуємося від професійних якостей чи простого вічного «сподобався-не сподобався». Ми всі тут дорослі люди та знаємо, що процес найму – не про справедливість чи об’єктивну оцінку ваших здібностей. Це лотерея, везіння, фарт, так само як професіоналізм та досвід. Іноді він ґрунтується на ледь вловимих речах, і нічого з цим не вдієш.
Я хочу поговорити про чотири аспекти, які не залежать від кризи, епідемії чуми, цунамі чи зомбі-апокаліпсису: «мовчання ягнят», тестові на пів тижня, зволікання з відповідями та найцікавіше – шапіто і хамство. Вони існували задовго до кризи, існують зараз і, ймовірно, будуть існувати ще дуже довгий час.

«Мовчання ягнят»

Саме драма найму, а не нормальний процес між роботодавцем та претендентами розпочинається з мовчання. Ти надсилаєш резюме – і все. Тиша. Пустка. Порожнеча. Німота. Хтось може стати на бік роботодавця, зауваживши, що він отримує десятки, якщо не сотні резюме щодня. Але тоді виникає запитання: чи правильно були прописані вимоги до посади, якщо на неї можуть відгукнутися сотні людей? І чи багато часу займає надсилання стандартизованого листа «Отримали, розглядаємо»? Я думаю, що не більше 10 хвилин навіть для 30 резюме, а ефект це має колосальний: так розпочинається комунікація.

Тестові завдання на пів тижня

Я зовсім не проти практики виконання тестових завдань – як інакше зрозуміти, якщо у тебе немає 10+ років досвіду, що ти не дебіл і можеш, наприклад, зв’язати два слова, намалювати макет чи виконати будь-яку іншу необхідну роботу? Але я категорично проти тестових на два-три повні робочі дні. Якщо на уважне і креативне виконання такого завдання треба витратити більше двох-чотирьох годин, це перетворюється уже на форму неоплачуваної роботи.
Окрім того, ні для кого не секрет, що тестові завдання потім можуть використовуватися «ефективними менеджерами» у подальшій роботі. Скільки вже було історій, коли таким чином перекладали грубі статті чи робили інші корисні напрацювання. Подруга розповідала історію, коли за її методичними матеріалами почали викладати у школі англійської мови цілому курсу. Про це їй особисто сказав власник школи, коли випадково зустрів на фестивалі. Та подякував. Усно.

Зволікання з відповідями

Ти вже влаштувався на роботу/втратив надію/переїхав до іншого міста, аж раптом – «Привет тебе, привет!» – на твоє надіслане у травні тестове відгукується у серпні HR-менеджер. Із запрошенням на подальші етапи або з відмовою. Можливо, це художнє перебільшення, але тритижневі зволікання після того, як ти вже вступив із компанією в діалог, виконав тестове та цілком логічно чекаєш на фідбек – не рідкість. «Доброго дня! Позиція закрита. Успіхів!» – п’ять слів, які можуть зекономити час та енергію претендентам, що справді чекають на відповідь, якщо позиція для них у пріоритеті.

Шапіто і хамство

У мене є кілька веселих історій про перший пошук роботи «на когось». Одна з них про те, як мені пропонували тестове завдання написати привітання з днем народження для шефа, спираючись на його гороскоп із газети а-ля «Магія» (щось типу «Рак у Тельці віщує вам щасливий рік, сповнений перемог»). Друга історія про вакансію молодшого маркетолога, яка на практиці виявилася «з полуничкою»: треба було розміщувати оголошення про секс-послуги на тематичних сайтах, а потім телефоном супроводжувати чоловіків, щоб вони ці послуги, власне, отримали… у МОСКВІ!
«Мовчання ягнят», або Сумне і смішне про пошук роботи, The Devochki
Також були випадки простого українського хамства. Під час стрес-співбесіди в IT-компанію одна дівчина сказала мені, що культурологія – це «освіта для принцес». На жаль, я була на нервах та не уточнила, що це означає. Зате коли подумала про цю фразу після, перед моїми очима пронеслися усі – Сократ, Еко, Гегель, Маркс, Фройд, Шпенглер і Лакан. Їхні бюсти вишикувалися у кілька рядів, над ними засяяла неонова вивіска «ОСВІТА ДЛЯ ПРИНЦЕС». І декілька разів іронічно поблимала.
Думаю, практично в кожного є кілька веселих історій про пошук роботи – від дивних зауважень до відвертого хамства, від загадкових пропозицій до перевірки на поліграфі.
Я впевнена, що і роботодавці мають що розповісти про безвідповідальних претендентів, міленіалів загалом заведено критикувати за зацикленість на собі, високі вимоги до місця роботи та брак ініціативності.
Утім все, що я хотіла донести цим текстом, – комунікація рулить. Процес найму – це двосторонній процес, а не ми даємо вам роботу, тому замовкніть та чекайте. Стандартизовані ввічливі листи творять дива – зберігають енергію, економлять час та справляють гарне враження про роботодавця навіть у разі відмови.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!