П'ять котів і склянка води у старості

від | Лип 14, 2020 | Дівчина говорить

Від співчутливого погляду до агресивного знецінення – повний спектр реакцій я відчула на собі за той час, що живу з п’ятьма котами. Бабуся, сусідка і мамина подруга – кожна зауважила, що мені краще народити дитину. Кур’єр і сантехнік вважають своїм обов’язком сказати, що жоден чоловік не захоче «кошатницю». А хто знає, що я феміністка, полегшено видихають – ненавидить чоловіків і в 40 років матиме 40 котів.
«Скільки-скільки? І ти з ними у квартирі живеш?»
«Ого, з п’ятьма котами ти чоловіка не знайдеш»
«У тебе є хлопець? А він не проти, що ти взяла котів?»
«А чого ти їх не прилаштуєш, ти ж у фонді з тваринами працюєш?»
«Це твій материнський інстинкт так проявляється»
«Нащо тобі ті коти? Краще народжуй»
«А куди ти подінеш котів, коли з’явиться дитина?»
«Не вигадуй, це ж просто коти, їх не можна порівнювати з дітьми»
«Коти тобі у старості “спасибі” не скажуть»
«А, ти феміністка? Ну, тоді ясно»
І моє улюблене:
«Ви, звісно, молодці, що допомагаєте тваринам, але краще б хворим дітям допомогли»
Якщо послідовно, я дійсно феміністка, працюю у фонді захисту тварин і маю п’ятьох котів. Щоправда, хлопець у мене теж є. І це наші з ним спільні коти (як із дітьми, уявляєте, коли обоє партнерів хочуть і порівну ділять догляд?). Вони потрапили до нас із вулиці у різний час, але всі стали частиною сім’ї. Близько року їх було троє, але потім ми забрали двох кошенят, яких добрі люди планували вивезти до лісу, щоб не годувати (дійсно є ті, хто вірять, що кошенята виживуть у лісі?!)
Спершу ми хотіли знайти для малих інший дім, але зрозуміли, що вони не надто ускладнюють нам життя, натомість крутецько муркочуть і люблять спати під боком. Троє старших трохи пошипіли для утвердження свого авторитету, а тоді здалися.
Не знаю, як люди уявляють собі життя з котами, але на інформацію про п’ять тварин в однушці вони чомусь реагують бурхливо. На практиці ж п’ять котів не є чимось неймовірним. Вони не об’їдають нас, не займають увесь простір і не віджимають ліжко. Фактично це те саме, що один чи два коти, тільки лотки треба чистити частіше.
П'ять котів і склянка води у старості, The Devochki
Я багато пишу про тварин, оскільки працюю з ними, а також описую чимало історій зі свого досвіду. Буває, хтось зі знайомих пише в особисті, щоб отримати пораду або уточнити свої дії, я завжди цьому рада. Але за рік котоматеринства були сотні тих, хто дивує своїми упередженнями. Маю уже цілий перелік фраз, які чую найчастіше:
«Нащо вам так багато? Що ви з ними будете робити?» – Що ми точно НЕ будемо з ними робити, так це платити ними за комуналку, хоч дехто і пропонує цей варіант як робочий.
«Чому б вам не прилаштувати котів до інших сімей, адже ти працюєш у фонді, який займається пошуком домівок для тварин?» – На вулиці є ще сотні тварин, яких треба прилаштувати, а охочих людей на всіх бракує. Або я пропоную тим, хто таке питає, прилаштувати до інших сімей своїх рідних.
«Може, вам із хлопцем час завести дитину?» – Якби щоразу за це запитання мені давали 100 гривень, ми уже не жили б в однушці. По-перше, ми самі здатні вирішити, коли нам час. По-друге, не варто проводити паралелі між дітьми і котами. Вони не є взаємозамінними чи взаємовиключними.
«Куди ви віддасте котів, коли у вас з’явиться дитина (тварина ж може подряпати дитину)?» – Дітей у цьому жорстокому світі чекає чимало небезпек. Їх може подряпати кіт, пес, гілка дерева чи інша дитина. Аби цього не сталося, треба добре засвоїти правила поведінки з тваринами, на природі, з людьми. Саме так можна захистити дітей, не зраджуючи водночас тварин, які нам довіряють.
«Я не розумію, нащо ви стільки сил витрачаєте на котів, коли можна допомогти хворим дітям?» – Це ми щодня чуємо у Фонді захисту тварин і сотні разів таке питали в мене особисто. У мене є детальне і логічне пояснення, чому ми вирішили допомагати саме котам. Але я не бачу потреби перед кимось звітувати, тож зазвичай кажу просто: «Бо я ХОЧУ допомагати саме тваринам. Все». І я справді переконана, що кожен сам може вирішити, на що йому витрачати свої сили і ресурси.

Можливо, після прочитаного ви подумали, що це крик міської божевільної, яка ніколи не вийде заміж і якій ніхто не подасть склянку води у старості (ох, як я люблю цю метафору).
Я пропоную облишити тих, хто має 2-5-10 котів, а натомість почати засуджувати всіх, хто ставиться до тварин як до іграшок, викидає їх, знущається, залишає під дверима притулків чи біля смітників. Бо якось лякає ситуація, коли любити тварин виглядає стрьомно, а не любити – нормально.
Фото надані авторкою

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!