Мені 19, і всіх хвилює, що я незаймана

від | Лип 7, 2020 | Дівчина говорить, Стосунки

У дитинстві батьки не говорили зі мною про секс. Моя сексуальна освіта зводилася до особистої гігієни і теми місячних. Про все інше я дізнавалася від подруг, у школі з жартів однокласників, зі статей в інтернеті.
Своє перше порно я подивилася у 12, коли старша на два роки кузина заманила мене на перегляд «забороненого і поганого». У тому порно я побачила двох чоловіків із пенісами сантиметрів, напевно, 30 і двох дівчат із великими грудьми. Ось так дізналася, що роблять у ліжку дорослі і що їм це подобається. Пам’ятаю, сестра дуже боялася, що нас застукають, тому ми дивилися порно майже без звуку і почистили історію браузера. Того ж дня зрозуміла, що моя кузина дивилася лише на хлопців, а я – на дівчат також. І це було те, що я не могла осягнути в собі чи хоча б запитати у когось.
У восьмому класі у мене з’явилася найкраща подруга, тему сексу ми з нею майже не порушували. Як користуватися тампонами, мене навчила її мама, показуючи на пальцях, – пам’ятаю, я дуже соромилася, але також хотіла купатися в басейні.
Ми домовилися з подругою, що, коли в нас відбудеться перший секс, наступного дня ми все розкажемо одна одній (спойлер: цього не сталося).

Ти досі незаймана?

Після переїзду до Києва почалася інша ера у моєму сексуальному просвітництві. У мене з’явилася компанія близьких подруг, і ми любили порівнювати себе з героїнями «Секс і місто». Ми дуже багато говорили про секс, мастурбацію і суміжні речі. Дівчата розповідали про свій перший раз, про страхи, підтримку (чи її відсутність) від своїх партнерів.
Потім теми змінилися на пози в сексі, задоволення, секс-іграшки та фетиші. Усі наші зустрічі та прогулянки починалися або закінчувалися темою сексу. У тих розмовах було дуже багато корисного, кожна з нас черпала щось нове, пізнавала себе і потім ділилася переживаннями. Дівчата навчили мене сприймати секс як не щось гріховне і жахливе. Але, у міру того, як розвивалося (чи ні) їхнє сексуальне життя, ми все більше встрявали у пікантні таємниці одна одної. Особисті кордони розмивалися, ми втратили пильність і дозволили копирсатися в собі, оцінювати і давати поради, навіть коли не просили.
Приблизно через рік вони знайшли собі постійних партнерів, а я досі була сама. Не тому, що не хотіла, а через те, що обирала або не тих людей, або була з хлопцем, якого не любила.
Було ще щось внутрішнє, я відчувала, що не готова і була з собою не до кінця чесною. Тоді вже був контакт із дівчиною, але я заперечувала серйозність тих подій і говорила, що це через надмірну кількість алкоголю. До сексу не дійшло, але я вперше відчула, що мої кордони і страхи розмиваються, мені хочеться заходити далі. Коли я зробила своїм подругам камінг-аут, спершу вони сприйняли це нормально.
Не те, щоб я ніколи не відчувала збудження чи пристрасті. Я відчувала (і відчуваю), навіть дуже часто. Мені хотілося, щоб окрім тілесного бажання, була ще довіра і симпатія. А це ніколи не поєднувалося в одній людині.
Мастурбація рятувала становище. І, хоча щодо неї у мене також було дуже багато стереотипів, я вмикала раціональність і давала голос фемінізму. Лише раз намагалася прочитати статтю, як правильно мастурбувати, але закинула її на половині і довірилась власним відчуттям. Не можна сказати, що ось того дня пізнала своє тіло раз і назавжди, бо це трапляється щодня. Нещодавно я знайшла у себе на животі родимки, які складаються у сузір’я Великої Ведмедиці. Який це має стосунок до сексу? Прямий, бо це любов до себе. Так само, як і мастурбація.

Звідки ти знаєш, якщо у тебе не було сексу?

Моя незайманість почала хвилювати моїх подруг ще до камінг-ауту. Бувало таке, що мені скидали статті про шкоду починати сексуальне життя надто пізно, наприклад, після 18. Або радили переспати з кимось нарешті, бо я багато втрачаю і зі мною нема про що говорити. Я почала соромитися своєї незайманості, відчувала себе «неповноцінною», думала, що, може, зі мною щось не так.
Після камінг-ауту одна з них сказала мені: ти не можеш бути певна в бісексуальнсті, тому що не займалася ще сексом, у тебе нормального хлопця не було і ти прагнеш уваги.
Хіба потрібно переспати з людьми усіх гендерів, щоб зрозуміти, якої ти орієнтації?
Зі мною припиняли стосунки у ліжку, коли я відмовляла у сексі, мої погляди знецінювали, мене хотіли контролювати і позбавляли свобод. Не знаю звідки, але мені завжди вистачало сили завершувати таке токсичне спілкування. Я навчилася зважати передусім на свої відчуття, потреби і бажання. Полюбила своє тіло і прийняла свою орієнтацію. Це були дуже важливі й довготривалі кроки до самої себе.
Крізь спроби і невдачі у мене вибудувалася система цінностей. Мені важливо, щоби моє «ні» сприймалося як «ні», щоби поважали мене і мої особисті кордони, зважали на потреби, щоби моє тіло любили, але не сприймали як сексуальний об’єкт. Щоби поруч із людиною я почувалася в безпеці.
Я дев’ятнадцятирічна незаймана бісексуалка. Чи вдячна собі, що не втратила цноти під тиском суспільства, коли була не готова? Так.
Кваліфікована сексуальна освіта дуже потрібна, коли ти дорослішаєш і пізнаєш цей світ. Тепер я це знаю, але колись мені було дуже страшно, тому що все, що було відомо про секс від батьків, – це красива мамина білизна, яку інколи можна було побачити на сушці зранку у ванній.
Не важливо, у якому віці втрачаєш цноту, якщо ти до цього справді готова чи готовий. І якщо тобі подобаються люди твоєї чи обох статей, чи якщо ти ідентифікуєш себе іншого гендеру, або досі не можеш розібратися, яка у тебе орієнтація, — це нормально. Якби суспільство не давило зі своїми стереотипними поняттями норми, у світі було б набагато більше щасливих людей.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!