40 років: Коли, якщо не зараз?

від | Чер 16, 2020 | Дівчина говорить

17 років тому мені довелося працювати в офісі з винятково колегами-жінками: різного віку, з різною освітою та різними уподобаннями. Але всі ми неформально називали одна одну на «ти», однаково сміялися над жартами, дружно відзначали дні народження.
Одній із нас – Нелі – незабаром мало виповнитися 40 років. Реготуха, інтелектуалка, щаслива дружина і мати чудової доньки Неля впадала у відчай через майбутній ювілей. Ледь не щодня вона урочисто оголошувала про свій намір не святкувати цю страшну для кожної жінки, на її думку, подію. Згодом подібну фобію неодноразово озвучували й інші мої знайомі.
Тоді таке ставлення викликало подив. Із роками цей подив нікуди не зник, а напередодні вже власного 40-річного ювілею навіть поглибився. До старості ще як до неба. Самопочуття, за умови здорового способу життя, навіть краще, ніж у 20. Вже є досвід, мудрість і впевненість у своїх силах. Зрештою, є родина й досить дорослі діти, яких вже не треба постійно бавити. То звідки коріння у фобії?
«Можливо, у релігійній свідомості страх пов’язаний із православними 40 днями після смерті, – розмірковує 44-річна хмельницька журналістка Ольга. – Але ж, приміром, католики про померлих згадують на 30-й день. Тобто все це дуже умовно. Як на мене, 40 років зазвичай бояться ті жінки, які й у 30 вважають себе старими».
Сама Ольга зауважує: у 40 з’являється немислима легкість буття, спроможність відмежувати все зайве, нічого не вдавати та займатися дійсно улюбленою справою.
Водночас у багатьох ще з радянських часів сформований певний образ 40-річної жінки, далекий від розкутої й привабливої пані. Тоді жінки проживали свої найкращі роки максимум за два десятиліття. А в 40 чимало з них виглядали приблизно як мати «маленької Віри» з однойменного фільму. Ще не бабуся, але вже сильно немолода, засмикана побутовими проблемами жінка. Громадянка у засмальцьованому халаті, зачіскою а-ля «вибух на макаронній фабриці» та незмінною авоською. І це ще далеко не найгірший вигляд 40-річних.
«Насправді на жінку дуже впливає оточення, – розмірковує 42-річна Анна з Івано-Франківська, вчителька за освітою. – І особливо це помітно у маленьких містечках. Бо у селі всі заклопотані своїм господарством, та й особливого вибору нема. У великих населених пунктах всі жителі існують, не переймаючись зовнішністю й справами інших. А от у невеличких райцентрах 40-річну пані, яка, припустимо, вирішить робити регулярні пробіжки, можуть шельмувати. Мовляв, якась ненормальна, вже заспокоїтися треба у твоєму віці! Багато жінок себе ховають заживо, починаючи вже від 40 років відраховувати час до пенсії. А якщо жінка ще й розлучена, часто може почути: «Чому ти не познайомишся хоча б із кимось? Ще трохи – і лишишся назавжди сама! Нема чого перебирати!»
Додають невпевненості і роботодавці, часто встановлюючи обмеження – до 35 років. Особливо, якщо ти – не чоловік. Пригадую, після заповнення анкети на визначення рівня мотивації безробітної особи у центрі зайнятості мені відмінусували бали. Все через вік у майже 39 років та наявність двох дітей. На запитання, чи застосовували б вони цей підхід до чоловіка з такими ж обставинами, відповіли заперечно. Як тут не депресувати?
Часто єдиною цариною, де вік 40+ може стати перевагою, стає робота, пов’язана з доглядом за літніми людьми і дітьми. А ще прибирання. Стигматизуючи вік, у нас звикли зверхньо ставитися і до певних видів діяльності.
«У мене таке було, що відмовляли у роботі через вік, – говорить 40-річна Ірина, біологиня за фахом, яка зараз працює у Німеччині. – Тому я люблю Західну Європу. Тут і в 60 бути кур’єркою чи офіціанткою нормально. Сама я насолоджуюся віком. Сприймаю його, як дарунок долі. У свій 40-річний день народження я ще й заміж вийшла. Чоловік молодший від мене на 11 років. Що я наслухалась від знайомих жінок, коли ми з ним познайомились! І що він піде, і що я не вічно буду молодою, і що у нього якийсь зиск є. Я просто запитувала у всіх одне: «А 50-річні чоловіки хіба такого не можуть вчинити?»
Водночас Ірина, як біологиня, зазначає: у багатьох 40-річних жінок починає зменшуватися кількість естрогену – гормону, що відповідає за жіночність, сексуальність та привабливість. Менше синтезується й колагену, а тому шкіра стає в’ялішою. Жінки починають комплексувати і ностальгувати за своєю юною зовнішністю.
«Звісно, процес старіння ніхто не скасовував. Різниця лише у сприйнятті, – каже Ірина. – Тому частина сумує за тим, якими вони були, а частина кайфує, усвідомлюючи: а коли, якщо не зараз?».
Схоже, «коли, якщо не зараз?» стало гаслом сучасних 40-річних жінок. Не бачу сенсу стверджувати, що такий вік геть непомітний. Але 40 – це і є самісінька середина життя. Середина ж означає баланс. А що недоброго у збалансованості?

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!