Три хвилі фемінізму (Упіймай їх усі!). Уривок із книжки «Чоловіки про фемінізм»

від | Кві 28, 2019 | Фемінізм, Читати

За ініціативи руху HeforShe в Україні з’явиться видання про основи та принципи фемінізму у сучасному світі від двох чоловіків-науковців Майкла Кауфмана та Майкла Кіммела. Новинка «Чоловіки про фемінізм» у дещо гумористичній формі руйнує чимало міфів та стереотипів навколо теми. Книга виходить у видавництві #книголав. Переклала з англійської Ольга Любарська.

Три хвилі фемінізму (Упіймай їх усі!)

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ 
Жила собі в англійському Манчестері серферка. Надворі був початок ХІХ століття.
Насправді серферкою вона тільки мріяла бути, але їй не було дозволено. По-перше, щоб подорожувати, їй потрібна була згода чоловіка. Вона не мала права на власний банківський рахунок, тож не могла отак просто отримати готівку. Крім того, серфінг тоді ще не винайшли, хоч їй і кортіло, щоб такий вид спорту вже існував.
Їй не можна було займатися не лише серфінгом. Вона не мала права голосувати на виборах. Такий був закон: чоловік вправі (і мусить) вирішувати все за неї.
Усе це її засмучувало, і вона почувалася страшенно самотньою. Точніше, почувалася так доти, доки одного дня їй не трапилася книжка мислительки Мері Волстонкрафт «На захист прав жінки».
За якийсь час вона дізналася про явище, яке називали жіночим рухом. Вона уявляла, як було би гарно не тільки займатися серфінгом, а й виголошувати промови, володіти майном, голосувати на виборах. Вона розуміла, що жінкам цих прав так просто не дадуть і треба організовано вимагати їх у чоловіків, які ставали цьому на заваді.

Три хвилі фемінізму (Упіймай їх усі!). Уривок із книжки «Чоловіки про фемінізм», The Devochki

ілюстраторка Марія Кінович


Коли 1893 року жінки вперше здобули право голосу в Новій Зеландії, вона була вже геть літньою жінкою. А сама вперше змогла проголосувати 1918 року, коли їй було вже понад сто років.
Тоді цей етап боротьби за жіночі права ще не називали хвилею, та по всьому виходить, що наша серферка упіймала першу хвилю фемінізму.
РОЗДІЛ ДРУГИЙ
Жила собі на півдні Каліфорнії юна серферка. Надворі був кінець 1960-х.
Насправді вона не була серферкою, а тільки мріяла нею стати, бо всі хлопці навколо кепкували з неї та казали, що цей спорт не для дівчат. Хлопці чекали, що вона захоплено спостерігатиме за ними з берега й млітиме від того, які вони міцні красені. Коли ж чоловіки заглядали їй у виріз купальника, вона мусила вдавати, ніби їй це лестить.
Три хвилі фемінізму (Упіймай їх усі!). Уривок із книжки «Чоловіки про фемінізм», The Devochki

ілюстраторка Марія Кінович


Якось вона говорила з іншими жінками-однолітками, і разом вони вирішили організувати групу взаємопідтримки. Вони щотижня зустрічалися, щоб розповісти одна одній про своє життя та плани. Наша героїня розповіла, що мріє бути серферкою, й інша жінка зауважила: «Це нормально, що ти хочеш бути серферкою, ти належиш собі, а не комусь».
Так вона упіймала другу хвилю фемінізму.
Як і чимало жінок з її оточення, наша героїня високо цінувала свої самостійність і незалежність — і не потребувала дозволів від чоловіків, коли хотіла щось міняти в своєму житті. Ба більше, все те, чому вона хотіла себе присвячувати, не мало стосунку до чоловіків. Вона долучилась до жіночої ініціативи й допомагала консультаціями тим, хто пережив насильство. Її подруги ходили на роботу і в такий спосіб спростовували уявлення про місце жінки, розтиражовані в ЗМІ. Вони домагалися права робити аборти, започатковували курси ґендерних досліджень у вишах, просували ідею однакових зарплат за однакову роботу, забезпечували представництво жінок у політичних партіях і профспілках та робили ще багато всього такого, що й не перелічити.
Вона упіймала другу хвилю фемінізму й летіла на самісінькому її гребні.
РОЗДІЛ ТРЕТІЙ
Жила собі серферка в Австралії. Як і її подруги, вона жила в оточенні, де жінок вважали рівними з чоловіками, хоча вона й здогадувалася, що буває інакше. Деякі її подруги навіть сумнівалися, чи варто називати себе феміністками.
Їй ніколи не випадало доводити комусь, що жінки можуть підкорювати хвилі. Звісно, жінки можуть бути — і бувають! — серферками.
А ще вона розуміла, що чоловіки, яких вона бачить на пляжі, теж стикаються з труднощами, хоча це аж ніяк не мало виправдовувати жорстокість чи грубість з їхнього боку.
Якось до нашої серферки заговорила аборигенка. Вона розповіла, що не в усіх жінок у житті однакові можливості. Можливо, наша серферка й сприймає свої права як належне, але не всі жінки можуть собі таке дозволити.
Три хвилі фемінізму (Упіймай їх усі!). Уривок із книжки «Чоловіки про фемінізм», The Devochki

ілюстраторка Марія Кінович


Так серферка почала зважати на те, що не в усіх жінок є можливість бути серферками. Вона більше не могла не помічати, що в усіх жінок різний життєвий досвід залежно від сексуальної орієнтації, статків, віку, раси — і багатьох інших характеристик.
Попереду було ще стільки роботи, хоча минуло вже майже два століття з часу, коли жінки зробили перші кроки до емансипації.
Серферка зрозуміла, що їй страшенно поталанило. Так, позаду було багато великих перемог, але попереду чекала запекла боротьба.
Вона упіймала третю хвилю фемінізму — і як майстерно трималася на ній!

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!