Нещодавно відкрила для себе дієвий спосіб перевірки співрозмовника на адекватність: у слушний момент бесіди сказати усього два слова: “Я – феміністка”. Що тільки не почуєш у відповідь, працюючи в переважно чоловічому колективі IT-компанії.

«Ти серйозно зараз? А твій чоловік про це знає?», «Вам же дозволили носити штани, які проблеми?», «А чому тоді жінки не йдуть працювати шахтарями, якщо всі рівні?». Звісно, це здебільшого тролінг – глузливий та дотепний, на думку жартівників. Але факт залишається фактом: фемінізм сьогодні викликає насмішки або негатив навіть у прогресивної частини українського суспільства.

Що ж не так із цим поняттям, яке 2017-го стало «словом року» у США? Словник Longman повідомляє: фемінізм – це переконання, що жінки повинні мати такі самі права і можливості, як чоловіки. Із якою частиною цього визначення ви не погоджуєтесь, жителі XXI століття? Що саме викликає у вас таке нестерпне роздратування?

Особливо прикро чути засудження фемінізму від жінок. «За що зараз борються феміністки? – зі щирим нерозумінням запитує мене колега. – Тепер ми можемо робити все, що і чоловіки». Згідно з даними Держстату України, жінки в середньому заробляють на 22.5% менше за чоловіків. Український парламент усього на 12% складається із жінок. Лише 30% топ-менеджменту в Україні – жінки. «Це проблема самих жінок, які не прагнуть професійної реалізації. Вони самі в цьому винні», – вважає моя співробітниця.

Безумовно, часом жінки в Україні все ще бояться «займати місце за столом». Якби моя воля, я б ввела в обов’язкову шкільну програму старших класів книгу Шерил Седберг «Включайся!» – там детально описані ця проблема і шляхи її вирішення. Тоді б кожна дівчина-підліток задумалась: «А що б я зробила, якби не боялась?»

Не боялась суспільного осуду, зокрема. Недавнє соціологічне опитування (березень 2018 р.) засвідчило: більшість українців вважає, що жінка має бути передусім матір’ю і дружиною – 67% респондентів обрали це твердження на противагу «Жiнка має перш за все реалiзувати себе i сама вирішує в чому», яке обрали 31%. Окрім цього, 43% українців переконані: жiнка в будь-якому разі повинна виконувати всю домашню роботу та бути гарною господинею.

У полон сексистських стереотипів дівчата та хлопці потрапляють ще змалечку. Яскравий приклад – дитячі іграшки. Днями захотіла купити трирічному сину набір посуду для гри. Яким же було моє здивування, коли я побачила, що інтернет-магазин позиціонує ігровий набір «Маленький повар» як іграшку лише для дівчат (професія – домогосподарка). Як тут принагідно не згадати коментар перехожого чоловіка до мого сина: «Чому ти ходиш із візочком для ляльки, ти ж не дівчинка». Про які партнерські стосунки може йти мова з такими соціальними установками?

Насправді, я б теж хотіла перестати слухати, читати і розказувати про фемінізм (хіба що в минулому часі). Тому що рівні права і можливості мають бути у всіх людей за замовчуванням. Сподіваюсь, саме такий світ ми залишимо нашим дітям. А поки «мова – один із основних засобів зробити невидиме видимим, а нечуте почутим» (Анна-Марі Слотер, «Між двох вогнів»). Тому я продовжую говорити: “Я – феміністка”. І мені анітрохи не соромно.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!