Зачем она это сделала: Книгарня-кав’ярня «Моя книжкова полиця»

від | Січ 11, 2018 | The Devochki PRO, Навіщо вона це зробила

Наталя Моспан розповіла, як і навіщо відкрила в Києві першу книгарню-кав’ярню «Моя книжкова полиця».

Початок

За освітою я юрист і бухгалтер, тому деякий час працювала за спеціальністю. Але з народженням першої доньки в моєму життя з’явилась потреба в хорошій дитячій літературі. Так почались постійні пошуки якісних книг українською мовою. Я відчула, наскільки читання зближує мене з дітьми, як вони відкриваються, розповідають про свої думки, переживання. Тому наприкінці 2014-го створила сторінку в фейсбуку з оглядами найкращих книжок та можливістю їх замовити за видавничою ціною. Трохи згодом з’явився інтернет-магазин. Можна сказати, я прийшла до книг в першу чергу через дитліт.

Ідея

Ідея книгарні-кав’ярні з’явилась якось непомітно. Під час поїздок до Європи заходила в такі місця, пила капучино і думала про те, як було б круто отак сидіти в Києві, гортати і вибирати книжки, а не просто милуватись ними (з поїздок переважно привозила дитячу літературу з крутими ілюстраціями або англомовні книги). Десь тоді і подумала, що можу відкрити схоже місце зі смачною кавою і найкращими книжками.

«Моя Книжкова Полиця» починалась як інтернет-магазин. Основна концепція – найкращі книжки українською мовою. Ми зважали не тільки на сам текст, але й на якість дизайну, поліграфії. А те, що поряд із найкращими книжками є смачна кава, – це великий бонус для гостей. Можливість почитати, подумати чи поспілкуватись у спокійній та затишній атмосфері, а головне вибрати книжку з комфортом і без поспіху. Ми змінили сам підхід до організації простору книгарні, інтер’єру та асортименту. Я поєднала функціональність магазину з естетикою, затишком і комфортом. Зважаючи, що після нас відкрилось ще кілька закладів такого типу (або перепрофілювались), думаю, це перетворилось на сталий тренд.

Зачем она это сделала: Книгарня-кав’ярня «Моя книжкова полиця», The Devochki

Запуск

Звісно, бюджет на книгарню-кав’ярню я прораховувала, бо це були серйозні витрати, починаючи з ремонту і закінчуючи технікою, посудом, зарплатою працівникам, орендою приміщення зрештою. Але в мене на момент відкриття уже була хороша кавомашина, яка чекала свого часу два роки на моїй кухні, були книжки і домовленості з видавцями, а також знання, який асортимент повинен бути (хоч відтоді він дуже розширився). Також була маленька частина меблів – дерев’яні стелажі ми перевезли з собою з нашого пункту самовивозу в «Циферблаті». Відкривати всі карти не буду, тим паче, що вже точно все не згадаю, але в моєму випадку це було близько 15000$ (не беручи до уваги те, що вже придбала раніше).

Коли я вирішила відкрити книгарню-кав’ярню, то не знала, як проблемно знайти в Києві хороше приміщення. Десятки переглядів – все це підвали, офіси з вузькими коридорчиками, глибокі дворики, віддалені від центру райони… Деколи було бажання погодитись, просто щоб вже нарешті щось робити, а не просто очікувати. На щастя, моя візуалізація ідеального місця не дала зірватись, і згодом я знайшла приміщення на Пушкінській, до останнього переймалась, чи з’їдуть попередні орендарі, бо вже був готовий дизайн і замовлені меблі.

Десь в цей же час, на початку березня 2016-го, почала шукати працівників – двох книжкових консультантів і двох бариста. Насправді процес пошуку і відбору персоналу став ще одним відкриттям для мене – за перші півроку роботи у нас змінилось багато людей, але думаю, це правильно і навіть добре. Зараз я знаю, хто мені потрібен, тому не витрачаю нічий час на безрезультатне «притирання».

У моїй сфері хороші працівники – це 50% успіху. Я люблю, коли людина амбітна та ініціативна, коли вона виходить за базові рамки своїх обов’язків, бо саме така людина буде цікавою і ефективною. Я тільки за, коли консультанти ухвалюють рішення про замовлення нової книжки або співпрацю з новим видавництвом, хоча остаточне рішення все-таки за менеджером або за мною.

Вибір книжок – це окрема важлива складова функціонування книгарні, зараз ми можемо дозволити собі співпрацю з понад двома сотнями видавництв, тоді як починали з п’ятдесяти. Звичайно, є, так би мовити, кістяк видавничого ринку, трендсеттери, але маленькі нішеві видавництва я страшенно люблю і поважаю.

Відкриття як такого не відбулось, хоч воно і було заплановане. На вулиці було тепло, квітень, ми наводили порядок у приміщенні, розкладали з консультантами книги, бариста експериментував із кавою і люди просто почали заходити. Десь після п’ятого відвідувача ми зрозуміли, що, власне, вже працюємо, можливо, в тестовому режимі, але працюємо. Так і почали, а далі все понеслось із шаленою швидкістю – зміни, відточення деталей, нові ідеї…

Зачем она это сделала: Книгарня-кав’ярня «Моя книжкова полиця», The Devochki

Складнощі

Найскладніше було розуміти, що я вже все зробила: це місце мені подобається, у мене смачна кава, чудові книжки, а далі рішення і вибір за людьми. З одного боку, потрібно конкурувати з великими мережами, з іншого – доводити, що наша кава на рівні найкращих закладів Києва. Тобто я продовжувала щось робити, але все одно перші місяці був режим очікування результату, та ще й тоді, коли безпосередня взаємодія з гостями  – це не мій обов’язок. Тобто це ще й потреба вірити в своїх людей.

Спрогнозувати точно бюджет мені не вдалось, ще до відкриття я вийшла за його рамки. Та й потім продовжували з’являтись різні дрібниці – дозамовити чашок (а в нас вони ручної роботи, що недешево), купити форму для працівників, заплатити за меблі для літнього майданчика, купити посуд для альтернативи – все це накотилось буквально в перший місяць. Але, хоч витрати не були запланованими, я морально до них була готова.

Зачем она это сделала: Книгарня-кав’ярня «Моя книжкова полиця», The Devochki

Розвиток

Із першого місяця заклад став самоокупним. У першу чергу завдяки тому, що на момент відкриття я вже викупила велику частину книжок, решту брала на умовах реалізації.

Для мене важливо, щоб прибуток був і від книжок, і від кави, тому що, наприклад, варити каву в мінус тільки заради самої концепції закладу – це недалекоглядно. Зараз прибуток – десь 65% книжки і 35% бар, але все ще залежить від сезону. Також паралельно працює інтернет-магазин, але його я дуже хочу максимально відокремити від закладу на автономний проект. Загалом ціноутворення – це серйозний виклик як на старті бізнесу, так і в процесі, тут потрібно чітко себе позиціонувати і розуміти, якого результату прагнеш.

Зараз книгарня-кав’ярня на Пушкінській у стадії стабільного розвитку, я розумію, що там процеси налагоджені і вона може працювати з моїм мінімальним втручанням. Усі сили наразі кидаю на відкриття ще одного закладу на Позняках – він буде з тією ж концепцією, але за рахунок більшої площі там є місце для нових ідей. Скажімо, будемо самі пекти круасани, що в центрі не змогли собі дозволити. Сподіваюсь, що нова книгарня-кав’ярня стане моїм «подарунком під ялинку», вже не дочекаюсь, як розставлятиму там книги на полиці, буду з нашим бренд-бариста вирішувати, що і як стоятиме за баром, а головне – дуже хочу зустрічати перших гостей: це мій особистий наркотик і шалене натхнення продовжувати.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!