Хочешь знать, как я живу: Дрогобич

від | Чер 23, 2016 | Дівчина говорить, Подорожі

Как это – жить в Дрогобиче: читайте в проекте The Devochki о девочках, которые обитают в разных частях нашей прекрасной страны.

Хелена, 25 років

Хочешь знать, как я живу: Дрогобич, The Devochki

Я переїхала сюди весною минулого року, бо надто втомилась від львівського шуму і цін на оренду житла. У Дрогобичі я колись народилась і виросла, тут мій запасний аеродром. Працюю графічним дизайнером і «онлайн»-арт-директор в команді фрілансерів.

Хочешь знать, как я живу: Дрогобич, The Devochki

Крім того роблю соціальну рекламу для деяких «навколособачих» проектів, оскільки моя собака з вулиці і ця тема мені близька. Працюю вдома, тому місце проживання мені мало важливе – аби був доступ до інтернету і мінімальна інфраструктура.

Плюси та мінуси міста

Найбільше мені подобається, звісно ж, тиша – тут немає такого скаженого напливу туристів, як у Львові, жебраків біля літніх кафе, заторів на дорогах.

Хочешь знать, как я живу: Дрогобич, The Devochki

Дуже приємна ситуація з цінами. Оренда житла тут рідкісна, але вдвічі, а то й втричі дешевша, ніж у Львові. Те ж стосується інших сфер – багато друзів, які гостюють в мене, дуже дивуються, переглядаючи меню в кафе.

Хочешь знать, как я живу: Дрогобич, The Devochki
З мінусів – іноді, все ж, нудно. Наприклад, в місті наразі немає жодного пабу з характерною атмосферою, важкими дерев’яними столами, тьмяним освітленням і великим вибором пива. Так, за цим я їжджу до Львова мінімум раз на місяць.

Хочешь знать, как я живу: Дрогобич, The Devochki

Кінотеатру також немає – в його приміщенні зараз торгові павільйони. Дуже сумна ситуація з зовнішньою рекламою, але сподіваюсь, що з часом тут також впровадять процедуру погодження вивісок і фасадів.

Куди піти?

У кожної з категорій місцевого населення є свої «злачні» місця відпочинку. Але є те, що об’єднує всіх – площа Ринок. Хіпстери, панки, гопніки, театрали, мами з колясками, дідусі з доміно, пияки, велосипедисти, юні парочки, сварливі бабці, поети, студенти, байкери, зграйки дівчат і молоді підприємці – всі тусять на площі або в зоні п’ятихвилинної пішої прогулянки. Хочеш зустріти когось знайомого – просто йди на Ринок і роздивись по сторонах.

Хочешь знать, как я живу: Дрогобич, The Devochki
Для туристів цього року запрацював Туристично-інформаційний центр, що для мене є дуже гарною ознакою – місто рухається. Зараз можна піднятись на вежу ратуші, звідки відкривається чудовий краєвид на все місто. Найвідомішими пам’ятками Дрогобича є Солеварний завод, дерев’яна церква Св. Юра, яка входить до світової спадщини ЮНЕСКО, і вілли колишніх нафтових магнатів, розкидані по старих вулицях.

Хочешь знать, как я живу: Дрогобич, The Devochki
Я щотижня відвідую один улюблений бар у центрі міста, майже щодня ходжу з собакою до озера чи в ліс. Комусь це видасться нудним, але якраз така мінімальна активність мені дуже підходить.

Хочешь знать, как я живу: Дрогобич, The Devochki
Щодо заходів – Дрогобич досить богемне місто, завжди таким було. Тут щотижня якісь перформанси, виставки, читання поезії та інші розваги для романтично-налаштованої публіки. Але трапляється й справді цікаве.

Хочешь знать, как я живу: Дрогобич, The Devochki

Наприклад, на початку червня, на фінальному дні щорічного міжнародного фестивалю Бруно Шульца виступали мої улюблені «Жадан і Собаки в космосі».

Про плани

Звісно, що я переїду. Хоча б тому, що не вважаю, ніби людина має бути прив’язана до конкретного місця. Можливо – знову у бік Львова, можливо – в якесь глухе американське містечко. Знаю лише, що це точно не буде мегаполіс чи район із будинками-“мурашниками”.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте The Devochki — від 50 гривень. Дякуємо!